Pastryk, TetianaKireieva, Zoia O.Kordunova, NataliiaКіреєва, Зоя ОлександрівнаLyla, MahdalynaПастрик, ТетянаКордунова, НаталіяЛила, Магдалина2022-07-212022-07-212021East European Journal of Psycholinguisticshttps://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/33372While expressed emotion has long been considered a valid predictor of a poor clinical outcome in individuals with mental and physical conditions, the present study marks the empirical investigation to assess specific communication patterns between family members and individuals with chronic gastrointestinal disorders. Following a rich tradition of studying illness narratives and a narrative approach to healing chronic illnesses, the present study examined illness narratives in a group of 40 mid-life adults with chronic gastrointestinal disorders. Two reliable, independent experts unfamiliar with the participants' research objectives and diagnostic status coded all narratives (ICC = .77). Self-narratives describing the illness and its impact on the family life were analyzed for a set of narrative elements, including agency, communion fulfilment, and narrative coherence. In addition, the study applies measures to assess expressed emotion, criticism towards family and perceived criticism towards individuals with a condition. The correlation analysis results indicate an association between agency and criticism (.33) and perceived criticism (.33). The main issue emerging from the multiple regression analysis findings is that agency of the narrative, criticism towards family and duration of disease taken together contribute to perceived criticism of the family towards the individual with a condition. However, a family’s criticism towards the individual with a condition is the only independent significant predictor of perceived criticism. One of the more significant findings from this study is that substantial autonomy from significant others and empowerment of individuals with a condition could worsen the family environment and have an unfavourable clinical outcome. More practical information on service users' autonomy and its impact on disease self-management would help us establish a greater accuracy.Конструкт емоційної експресивності вважається значущим предиктором негативних клінічних наслідків в осіб із психічними та фізичними розладами рецидивів хвороби. Метою цього дослідження є емпіричне вивчення конкретних моделей спілкування між членами сім’ї та особами з шлунково-кишковими розладами. Слідуючи провідним ідеям наративного підходу та вивчення наративів про хвороби, ми досліджували наративи про хворобу 40 осіб середнього віку з хронічними шлунково-кишковими розладами. Двоє незалежних експертів, які не були знайомі з цілями дослідження та дослідницькими гіпотезами, здійснювали кодування наративів (ICC = 0,77). Аналіз наративів ґрунтувався на виділенні трьох провідних структурних компонентах наративів: суб’єктності, міжособової взаємодії, наративної когерентності. Наративна когерентність включає орієнтацію (наявність фонової інформації про особистий досвід), структуру (логічний й послідовний виклад подій), афекти (вираження емоцій і почуттів), інтегрованість (пояснення життєвих подій у контексті цілісного життєвого досвіду). Крім того, у дослідженні використовуються психометричні методики для вивчення ЕЕ (Health and Self-Management in Gastrointestinal Disorders, HASMGID, 2020), критичності стосовно членів сім’ї та й сприйнятої критичності особами із хронічною хворобою (Perceived Critisism Measure, 2019). Результати кореляційного аналізу вказують на зв'язок між змінними суб’єктності і критичності (0,33) та суб’єктності й сприйнятої критичності (0,33). Результати множинного регресійного аналізу свідчать про те, що наративна когерентність, критичність стосовно членів сім’ї та тривалість хвороби є предиктором сприйнятої критичності особами із хронічними захворюваннями. Водночас лише критичність стосовно членів сім’ї особи із захворюванням є єдиним незалежним значущим предиктором сприйнятої критичності. Одним із найбільш значущих висновків цього дослідження є те, що висока суб’єктність як інтенція контролювати хворобу та обставини, пов’язані із нею, мають зв'язок із підвищеною критичністю та сприйнятою критичністю, що зрештою погіршує сімейний клімат і може призвести до несприятливого клінічного результату. Подальше дослідження зв’язку суб’єктності та само-менеджменту хвороби й якості життя осіб із хронічними шлунково-кишковими захворюваннями дасть змогу розробити практичні рекомендації для клініцистів і розширити межі застосування наративного підходу у лікуванні осіб із хронічними захворюваннями.enexpressed emotionillness narrativenarrative elementsperceived criticismagencyемоційна експресивністьнаративи про хворобуструктурні компоненти наративусприйнята критичністьсуб’єктністьArticle10.29038/EEJPL.2021.8.2.PAS.