Химич, Анжеліка Олександрівна2021-12-232021-12-232020Химич, А. О. Лінгвокультуреми поля "вітальні цінності" в українській та сербській фразеології = The linguaculturemes of the fields of greetings in the Ukrainian and Serbian languages : дипломна робота магістра / А. О. Химич. – Одеса, 2020. – 85 с.https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/32103Проблема співвідношення мови, культури й особистості не є новою, вона започаткована ще в працях В. фон Гумбольдта та О. Потебні. В. фон Гумбольдт уважав, що мова – це дух народу, і культура представлена перш за все у мові. Проте найбільшого розквіту дослідження цих питань досягло наприкінці ХХ ст., коли відбувалася зміна парадигми наукових досліджень, і на першому плані постали проблеми антропоцентризму, функціональної і когнітивної лінгвістики, які в центр наукових досліджень ставлять людину, творця висловлювання. Анторопоцентрична парадигма – це зміщення інтересів дослідника з об’єкта пізнання на суб’єкт. На новому етапі розвитку науки увага дослідників перемістилася з уже вивченого центру на периферію, і на межі різних галузей лінгвістики виникли суміжні дисципліни: психолінгвістика, когнітивна психологія, соціолінгвістика, етнолінгвістика та ін. Сьогодні однією з таких дисциплін є лінгвокультурологія. Як самостійний напрям вона сформувалася у 90-ті роки ХХ ст. на тлі ідеї зв’язку між мовою і культурою.ukлінгвокультурологіялінгвокультурогема "добробут"лінгвокультурема "здоров"я"лінгвокультурема "гІднІсть"сербськіа лінгвокультураукраїнська лінгвокультураDiplomas