Хаценко, Лариса ІванівнаЯковець, Анна Віталіївна2018-04-252018-04-252017Філологічні студіїhttps://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/13928Найпоширенішими формулами мовленнєвого етикету є ті, що вживаються на початку і в кінці листа – вітання, звертання та прощання. Ними починається і завершується спілкування. Вони становлять своєрідну рамку, в межах якої відбувається обмін інформацією між адресантом і адресатом. Прощання належить до такого акту, в якому завершується процес спілкування, взаємини учасників спілкування. Це не менш насичена й «чутлива» щодо виразів мовного етикету завершальна частина листа [2, 32], у якій адресант засвідчує бажання продовжити радість спілкування і повагу до адресата. Завершальна частина листів М. Коцюбинського здебільшого нестандартна. Формули етикету прощання, виконуючи в тексті листа роль своєрідних термінальних сигналів, з одного боку, фіксують закінчення епістолярного діалогу, а з другого – оформляють його композиційну структуру.otherетикетпрощанняпідпислистКоцюбинськийArticle