Гребенник, Геннадий ПетровичГребенник, Геннадiй ПетровичHrebennyk, Hennadii P.2018-07-162018-07-162004Вісник Одеського національного університету = Odesa National University Heraldhttps://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/17845Статья написана с целью демонстрации одной из многочисленных разновидностей макиавеллизма, образующих сквозную дискурсивную линию, лишь обозначенную именем великого флорентийца, но начатую задолго до него. Под этим углом зрения впервые проанализирована концепция общества А . А . Зиновьева, крупнейшего представителя русско-советской социологической и политической мысли второй половины X X вАналіз концепції суспільства А . А . Зінов’єва дозволяє побачити в ній макіавеллівські, гобсівські, марксівські, ніцшевські риси, що утворюють єдиний тип політичного мислення. За Зінов'євим, політика є висококонкурентною сферою прояву соціальних законів і правил. Мораль служить винайденим у ході еволюції засобом обмеження надмірного розростання соціальності. Зінов’єв відстоює тезу, що для багатьох звучить по-макіавеллівські блюзнірське: мораль антисоціальна, соціальність неморальна.Analysis of A . A . Zinovyev's conception of society allows distinguishing Machiavellian, Hobbes’s, Marxian, Nietzschian features in it that form one and the same type of political thinking. According to Zinovyev, politics is a highly competitive realm of manifestation of social laws and rules. The moral serves as a means invented in the course of evolution for lim iting an excessive proliferation of sociality. Zinovyev upholds a thesis that sounds abhorrent just in a Machiavellian way: the moral is antisocial; the sociality is amoralruмакиавеллистский тип мышлениясоциальный индивидморальполитикавластьмакіавеллістський тип мисленнясоціальний індивідполітикавладаMachiavellian type of thinkingsocial individualmoralpoliticspowerArticle