Касатікова, Альона Вячеславівна2018-05-222018-05-222017Касатікова, А. В. Ономастикон творів Л. Костенко "Записки українського самашедшого" та І. Жиленко "Homo feriens" = The proper names' spase of the novels ''Notes by the Ukrainian Lunatic'' by L. Kostenko and ''Homo feriens'' by I. Zhylenko : дипломна робота магістра / А. В. Касатікова ; наук. кер. Т. Ю. Ковалевська ; ОНУ ім. І.І. Мечникова, Філол. ф-т, Каф. укр. мови . – Одеса, 2017 . – 99 с.https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/15669Ономастика (від грецького onoma – ім’я, назва) – спеціальна гуманітарна дисципліна, що вивчає власні імена, їхнє функціонування в мові та суспільстві, закономірності їхнього утворення, розвитку та постійних перетворень. Цим терміном також називають сукупність власних назв (далі ВН), що називається – онімія [81: 346-347]. Розвиток ономастики як наукової дисципліни можна умовно розділити на три етапи. Перший етап – це так звана «доакадемічна доба», коли створюються перші словники власних імен і з’являються наукові розвідки із зазначеної проблематики. Цей період тривав до середини ХІХ ст. Наступний етап охоплює другу половину ХІХ ст. – першу половину ХХ ст., коли з’являються академічні філологічні дослідження з ономастики. Третій етап (друга половина ХХ ст. –початок ХХІ ст.), коли ономастичні дослідження здійснюються одночасно філологами та спеціалістами-істориками. Перші ономастичні розвідки з’явилися ще тоді, коли в«Повісті минулих літ» Нестор Літописець намагався дізнатись «…откуда есть пошла Русская земля» [зубко: 262].uk8.02030301 Українська мова та літератураантропоніміятопоніміяаналізDiplomas