Мисечко, Анатолій Іванович2015-06-042015-06-042014Інтелігенція і влада : матеріали шостої Всеукраїнської наукової конференціїhttps://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/6725Інтелігенція і влада : матеріали шостої Всеукраїнської наукової конференції, 20-23 травня 2014 р. м. Одеса / гол. ред.: Г. І. Гончарук ; Одеський нац. політехнічний ун-т . – Одеса : Астропринт, 2014Російські історики XIX — початку XX ст. виправдовували завойовницьку політику Катерини II як «справедливе повернення земель Київської Русі». Радянська історіографія, вторячи їм, оспівувала славні перемоги «російської зброї» з часів Катерини II до XIX — початку XX ст., теоретично обґрунтову¬ючи незалежність Новоросії і входження завойованих земель до складу братніх республік СРСР. Так, наприклад, на думку радянських авторів книги «Во славу Отечества Российского». Катерина II намагалася покінчити з турецьким феодально-деспотичним гнітом (хоча у Російській імперії панував свій феодально-кріпосницький і деспотичний лад), бо послаблення Туреччини відповідало розвитку багатьох народів (слов’ян, румунів, греків). Ці думки базувалися на теоретичних засадах творів К. Маркса, Ф. Енгельса та В. Леніна (1).ukКатерина IIукраїнський національний рух«Громади»загальна безпартійна українська організаціяреволюційна українська партіяпартія українських соціалістів-революціонерівсвяткування 100-літнього ювілею Т. ШевченкаArticle