Шевчук, Володимир ГавриловичШевчук, Владимир ГавриловичShevchuk, Volodymyr G.Калінчак, Валерій ВолодимировичКалинчак, Валерий ВладимировичKalinchak, Valerii V.Черненко, Олександр СергійовичЧерненко, Александр СергеевичChernenko, Oleksandr S.Орловська, Світлана ГеоргіївнаОрловская, Светлана ГеоргиевнаOrlovska, Svitlana G.2021-01-032021-01-032020Прикладна теплофізика і газодинаміка горіння дисперсних систем : навч. посіб. – Одеса : Одес. нац. унів. ім. І. І. Мечникова, 2020. – 228 с.978-617-689-404-9https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/30000Газодинаміка горіння – наука, яка ґрунтується на законах кінетики хімічних реакцій і хімічного енерговиділення та процесів тепломасообміну в газових потоках. Як відомо, горючі речовини і окислювач можуть бути в рідкому, твердому і газоподібному станах. «Прикладна теплофізика та газодинаміка горіння дисперсних систем» базується на знаннях із дисциплін «Загальна фізика», «Тепломасообмін в хімічнореагуючих середовищах», «Хімічна кінетика та термодинаміка», «Фізика аерозолів». Як дисципліна професійного напряму вона використовує теоретичні і експериментальні дослідження виникнення та розповсюдження полум’я в різних дисперсних системах. Результати використовуються в галузі пожежовибухонебезпеки, в паливній енергетиці, металургії, машинобудуванні і апаратах хімічних технологій. Горючі рідкі і тверді речовини(конденсовані системи) в цих областях ви-користовуються в дисперсному – розпорошеному вигляді, а окислювач в газоподібному стані. Тобто з самого початку ми маємо справу з двофазними горючими системами. Наприклад, розпорошене тверде або рідке пальне з певною швидкістю одночасно з потоком газоподібного окислювача подається в реакційний об'єм (камера згорання, фурмене вогнище доменної печі і тому подібне). У разі займання і горіння розпорошеного рідкого або твердого пального в гарячому потоці необхідно розглядати на першому етапі процеси прогрівання, плавлення і випаровування частинок, потім – теплоенергетичні і хімічні процеси в двофазних пальних багатокомпонентних системах з утворенням дифузійного полум’я біля кожної частинки. Дифузійне полум'я – полум'я, що створюється на межі розділу пального і окислювача. Наприклад, при подачі і горінні на зрізі пальника горючого газу в газоподібному окислювачі утворюється дифузійне полум'я. Приклад такого полум'я – горіння твердих горючих речовин: сірника, сухого спирту (уротропін C6H12N4 або гексаметилентетрамін), магній, тверді парафіни та ін. Дифузійне полум'я виникає і при горінні рідких речовин: тетраліну С10Н12, бензину, гасу, гексану і ін. Дифузійне полум'я біля кожної частинки є наслідком гомогенних реакцій газоподібної горючої речовини і газоподібного окислювача, що переносяться дифузією з протилежних сторін дифузійного полум'я. В більшості випадків при горінні систем маємо справу з роздільною подачею пального і окислювача до зони горіння. В турбулентних потоках з великими пульсаційними швидкостями може відбуватися зрив дифузійного полум'я з лобової точки краплі. Іншим випадком є горіння заздалегідь перемішаних сумішей пального і окислювача, яке реалізується в хвильовому режимі, тобто режимі розповсюдженні фронту полум'я по такій системі.ukтеплове запалюваннягазова сумішнагріте тілокритичний радіусметод Зельдовичамодель термічного шарутепломасообміндинаміка руху газутурбулентний потокрозповсюдження полум'яметод Бондаренко-Семеноваламінарний режимвібраційний режимтурбулентний режимгоріння у вільних хмарахдифузійне полум’ямодель Йостазадача Бурке-Шуманадетонація в газахвипаровування краплігоріння аерозолівламінарне полум’яхвильовий механізмLearning Object