Яременко, Павло І.Сич, Віталій АндрійовичYaremenko, Pavlo I.Sych, Vitaliy A.2026-08-142026-08-142026Яременко П. І., Сич В. А. Суспільно-географічний аналіз територіальної доступності культурних послуг як чинника якості життя населення регіону. Вісник Одеського національного університету. Географічні та геологічні науки. 2026. Т. 31, вип. 1(48). С. 272–281.2303-9914https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/44750У статті обґрунтовано територіальну доступність культурних послуг як важливий чинник якості життя населення регіону та як самостійну категорію суспільно-географічного аналізу. Показано, що доступність культурних послуг відображає не лише наявність мережі закладів культури, а й просторову, функціональну, транспортну, часову та соціальну наближеність культурних благ до населення. На основі узагальнення праць із суспільної географії, географії культури, державного управління та регіональних досліджень сфери культури визначено основні підходи до оцінювання територіальної доступності культурних послуг. Обґрунтовано, що просторові відмінності в доступності культурних послуг безпосередньо впливають на якість життя населення, рівень культурної участі, соціальної інтеграції та територіальної згуртованості. Запропоновано типологію територій за рівнем доступності культурних послуг і окреслено напрями вдосконалення територіальної організації сфери культури.Problem Statement and Purpose. The article substantiates territorial accessibility of cultural services as an important factor of regional population quality of life and as an independent object of socio-geographical analysis. The study is based on the understanding that quality of life is a multidimensional category that combines not only material and social conditions, but also the degree of access to socially significant and culturally meaningful services. In this context, cultural services are interpreted as an essential component of the social sphere and as a form of inclusion of the population into the cultural space of the region. Data and Methods. The theoretical basis of the research is formed by works in human geography, geography of culture, geocultural studies, social policy, and public administration of the cultural sphere. These approaches make it possible to interpret cultural services not merely as a network of institutions, but as a territorially organized system of cultural opportunities, practices, and interactions. Territorial accessibility is therefore understood as a complex category that includes infrastructural provision, spatial distribution of cultural institutions, transport and time accessibility, functional diversity of services, social openness of the cultural environment, and digital access to cultural content. Results. The paper argues that territorial accessibility of cultural services is directly related to population quality of life. It affects opportunities for leisure, cultural participation, communication, preservation of local identity, and social cohesion. Spatial differences in accessibility generate inequalities between central and peripheral territories, urban and rural settlements, and communities with different levels of infrastructural development. In this regard, accessibility of cultural services should be considered an important indicator of the quality of the social environment and of the degree of cultural provision of the population. As a result, the article proposes a set of analytical dimensions for evaluating territorial accessibility of cultural services and outlines a typology of territories according to the level of cultural accessibility. Four major types are distinguished, namely territories of high, moderate, limited, and critically low accessibility. Such typology can be used as an analytical tool for regional cultural policy and for identifying priority areas that require infrastructural, organizational, or digital support. The practical significance of the study lies in the possibility of applying the proposed approach to regional planning, optimization of the cultural institutions network, development of mobile and digital cultural services, and strengthening local cultural centers. The author concludes that territorial accessibility of cultural services should be included in the system of socio-geographical indicators of quality of life and considered an essential component of balanced regional development.ukтериторіальна доступністькультурні послугиякість життя населеннясфера культурисуспільна географіярегіонкультурна інфраструктуратериторіальна організаціяterritorial accessibilitycultural servicesquality of lifecultural spherehuman geographyregioncultural infrastructureterritorial organizationArticlehttps://doi.org/10.18524/2303-9914.2026.1(48).363289911.3:316.7(477.74)https://orcid.org/0009-0004-2181-1707https://orcid.org/0000-0002-4756-89502415-315X