Луговий, Олег МихайловичLugovyi, Oleg M.2019-02-212019-02-212018История античного мира и средневековья в университетах Украины. К 40-летию кафедры истории древнего мира и средних веков ХНУ имени В. Н. Каразина. Тезисы докладов Междунар.науч. конф. (Харьков, 25–26 октября 2018 г.). – Харьков : ООО «НТМТ», 2018.https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/21964Серед дипломатичних формул 48-го розділу 2-ї книги трактату «De ceremoniis Aulae» (середина — друга половина Х ст.), як це давно помітили дослідники, бракує короля Італії. Це є тим більш дивним, що він мав би займати одне із найвизначніших місць у системі зовнішніх зв’язків Візантії та у «духовній сім’ї» василевса. Крім належності до єдиного колективу християнських правителів, важливою та очевидною ознакою спорідненості стають родинні зв’язки. Констянтин Порфірогенет не даремно підкреслював виключний шлюбний статус франків, як особливо благородних. До його часів династичні шлюби представників констанитинопольских були рідкістю — дві царівни-хазарині і все. А от із франками — низка перемовин про шлюби да декілька реальних союзи.ukВізантіякоролівствоІталіякоролівством ПровансВізантія та королівство Італія у Х ст.Article