Павлова, Тетяна ОлександрівнаPavlova, Tetiana O.2025-11-192025-11-192025Павлова Т. О. Незаконне проведення дослідів над людиною: аналіз складу з урахуванням міжнародних стандартів / Т. О. Павлова // Наукові перспективи. Серії : Державне управління ; Право ; Економіка ; Медицина ; Педагогіка ; Психологія. – 2025. – Вип. 4(58). – С. 1334–1346.2708-7530https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/43080У статті досліджено сучасні проблеми незаконного проведення дослідів над людиною як виду злочину, що створює небезпеку для її життя чи здоров'я. Проаналізовано положення національного та міжнародного законодавства щодо охорони здоров’я людини в контексті поставленої проблеми. Зроблено висновок, що закріплення у Кримінальному кодексі України самостійного складу незаконного проведення дослідів над людиною стало результатом визнання людини, її життя і здоров'я, честі та гідності, недоторканості та безпеки найвищою соціальною цінністю (ст. 3 Конституції України), що відповідає не лише потребам українського суспільства, але й міжнародного співтовариства, оскільки стало результатом багаторічної праці світової спільноти з протидії незаконним експериментам над людьми. Дослідження профільного законодавства, що регулює порядок проведення дослідів над людиною, свідчить про недосконалість та неузгодженість його норм між собою та положеннями ст. 142 КК України. У процесі дослідження поставленої проблеми було зроблено наступні основні висновки: склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 142 КК України, є базовим, матеріальним, диспозиція є бланкетною, оскільки відсилає до норм законодавства, яке регулює проведення дослідів над людиною; відсутність у чинному національному профільному законодавстві уніфікованої термінології щодо визначення поняття та видів експериментів (дослідів) над людиною ускладнює застосування положень ст. 142 КК України; потреба визначення змісту оціночних понять, які використовуються у ст. 142 КК України; необхідність перегляду положень регулятивного законодавства щодо визначення моменту права на захист плоду (ембріону) та особливої кримінально-правової охорони дитини на пренатальної стадії розвитку через закріплення правової можливості визнання ненародженої дитини (ембріону) в якості потерпілого; необхідність ратифікації Конвенції Ов’єдо, що надасть можливість удосконалити національне профільне законодавство щодо проведення дослідів над людиною тощо.The article is explored modern issues related to the illegal experimentation on a human being as a type of crime that poses a threat to their life or health. The provisions of national and international legislation regarding human health protection in the context of the issue at hand have been analyzed. It was concluded that the inclusion of an independent offense of conducting illegal experiments on humans in the Criminal Code of Ukraine resulted from the recognition of the human being, their life and health, honor and dignity, inviolability and safety as the highest social values (Article 3 of the Constitution of Ukraine), which not only meets the needs of Ukrainian society but also those of the international community, as it is the outcome of many years of work by the global community to counteract illegal experimentation on humans. Research of the relevant legislation regulating the procedure for conducting experiments on humans indicates the imperfection and inconsistency of its provisions both among themselves and with the provisions of Article 142 of the Criminal Code of Ukraine. In the process of investigating the identified problem, the following main conclusions were made: the composition of crime provided by Part 1 of Article 142 of the Criminal Code of Ukraine is basic and material, with the disposition being blank, as it refers to the norms of legislation regulating experiments on humans; the absence of a unified terminology in the current national relevant legislation regarding the definition of the concept and types of experiments on humans complicates the application of the provisions of Article 142 of the Criminal Code of Ukraine; the need to define the content of evaluative concepts used in Article 142 the Criminal Code of Ukraine; the necessity to revise the provisions of regulatory legislation regarding the determination of the moment of the right to protection of the fetus (embryo) and the special criminal-legal protection of a child at the prenatal stage of development by establishing the legal possibility of recognizing the unborn child (embryo) as a victim; the necessity of ratifying the Oviedo Convention, which would allow for the improvement of national relevant legislation regarding experiments on humans, and so on.ukкримінальне правокримінальна відповідальністькримінальне правопорушеннязлочинсклад кримінального правопорушеннямедико-біологічний дослідпсихологічний досліднезаконне проведення дослідулюдинаправа людиниембріон людиникомпаративістикаcriminal lawcriminal responsibilitycriminal offensecrimecomposition of criminal offensemedical and biological experimentspsychological experimentsillegal experimentationhumanhuman rightshuman embryocomparative studiesArticlehttps://doi.org/10.52058/2708-7530-2025-4(58)-1334-1346343.412:616-092.6https://orcid.org/0000-0002-2558-823X