Тупікова, Тетяна ВалеріївнаКозак, Тетяна БорисівнаТупикова, Татьяна ВалериевнаКозак, Татьяна БорисовнаTupikova, Tetiana V.Kozak, Tetiana B.2019-12-242019-12-242019Записки з романо-германської філології = Writings in Romance-Germanic Philologyhttps://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/26974У статті розглядається динаміка розвитку семантики та форм дієслова hōren в німецькій мові, і на цій основі реконструюється його давній стан. На основі аналізу пам’яток двн. періоду були відзначені чотири значення двн. дієслова hören. Першою за частотою вживання є лексема hōren зі значенням «сприймати на слух когось або щось». Другою за частотою реалізації є словоформа hōren в значенні «слухатися, коритися комусь або чомусь», а також вживання ії як вказівної частки (спонукання до чогось). Четвертим лексико-семантичним варіантом дієслова hören є «здатність до слухового сприйняття». В середньоверхньонімецьку епоху, виходячи з аналізу текстів свн. періоду, існувало три лексико-семантичні варіанти дієслова hōren. Першим за частотою реалізації в текстах є свн. horen в значенні «сприймати на слух когось або щось». Другим лексико-семантичним варіантом дієслова hōren є «слухатися когось». І в свн. текстах словоформа hōren реалізується в переносному значенні «пізнавати когось». Протягом свн. періоду давня форма hōren, отримавши умлаут, поступово набула на письмі вигляд hœren. Порівняння семантики розглянутого дієслова в двн. та свн. текстах показало, що найбільш вживаним виступає її варіант «сприймати на слух», що, очевидно, пояснюється давністю існування цієї семи. Розвиток значення слова hœren свідчить про деяке абстрагування цієї лексеми в свн. період, в результаті чого з’явився смисл «пізнавати». Під час історичного розвитку мови скорочується вживаність дієслова hōren в прямих значеннях і розширюються його лексико-семантичні варіанти в переносному значенні. Аналіз двн. та свн. текстів показав, що семантика hōren змінюється у напрямку від конкретного вжитку до абстрактного і має таку деривацію: ‘сприймати органом слуху’ → ‘слухати’ → ‘слухатись’ → ‘звернути увагу’ → ‘впізнати’. В основі мотивації зазначеного дієслова знаходиться іменник іє.*kwesзі значенням ‘вухо’, і звідси походять споріднені слова двн. hōren та двн. ōra, hōra ‘вухо’.В данной статье рассматривается динамика развития семантики и словоформ глагола hōren в немецком языке, проведена лингвистическая реконструкция и выявлена первичная мотивация исследуемой лексемы. На основе анализа литературных памятников двн. периода были определены четыре значения двн. глагола hōren. Первой по частоте употребления является словоформа hōren в значении «воспринимать кого-либо, что-либо на слух». Второе место по частоте реализации занимает лексема hōren в чении «слушаться, подчиняться кому-либо, чему-либо», а также употребление данной словоформы в качестве указательной частицы. И четвертым лексико-семантическим вариантом глагола hōren в двн. языке является «способность к слуховому восприятию». В средневерхненемецкую эпоху первым по частоте реализации в текстах является свн. horen в значении «воспринимать на слух кого-либо, что-либо». Вторым лексико-семантическим вариантом глагола hōren является ‘слушаться кого-либо’. И, наконец, в свн. текстах словоформа hōren реализуется в переносном значении ‘узнавать кого-либо’. В течении свн. периода древняя форма hōren, получив умлаут, постепенно приняла на письме вид hœren. Сравнение семантики рассмотренного глагола в двн. и свн. текстах показало, что наиболее употребительным выступает ее вариант ‘воспринимать на слух’. Развитие значения слова hœren свидетельствует о некотором абстрагировании этой лексемы в свн. период, в результате чего появился смысл ‘узнавать’. Анализ текстов двн. и свн. времени существования немецкого языка позволяет предположить, что в основе семантики глагола hōren с точки зрения древности существования и частоты реализации находится значение ‘слушать’. Развитие семантики двн. hōren шло в направлении от конкретного употребления к абстрактному: ‘воспринимать органом слуха’ → ‘слушать’ → ‘слушаться’ → ‘обратить внимание’. Однако в основе мотивации формы hōren находится корень двн. ōra, hōra ‘ухо’.The article deals with the dynamics of the development of the semantics and forms of the verb hōren in the German language and the ancient state of the verb is being reconstructed on this basis.Basing on the analysis of literary works of Old German period four meanings of the verb hōren have been determined. The first place according to the frequency of use is the word form hōren in the meaning “to perceive someone, something by ear”. The second place according to the frequency of implementation is occupied by the lexeme hōren in the meaning of “obey, obey someone, anything”, as well as the use of this word form as a pointing particle. And the fourth lexico-semantic variant of the verb hōren in Old German is “auditory perception.” In the Middle High German period, the first place according to frequency of implementation in texts is hōren in the meaning “to hear someone, something.” The second lexico-semantic variant of the verb hōren is ‘to obey someone’. And finally, in MHG texts hоren is implemented in the figurative meaning ‘to recognize someone’. During MHG period, the ancient form of hōren, having received the umlaut, gradually took on the form of hœren in writing. Comparison of the semantics of the considered verb in OHG and MHG texts showed that the most common is its option ‘to perceive by ear’. The development of the meaning of the word hœren indicates some abstraction of this lexeme in MHG period, as a result of which there appeared the meaning ‘recognize’. The analysis of the Old High German texts showed the change of the semantics of the verb hōren from the concrete to the abstract usage and revealed the following derivation pattern: to perceive with the organ of hearing → to hear → to obey (to listen to) → to pay one’s attention to → to recognize. The noun *kwes with the meaning of “ear” forms the motivational basis of the analysed verb and the related words hōren (Old High German) and ōra, hōra “ear” (Old High German) originate from it.ukдієслово hören ‘чути’семантичнi характеристикирозвиток семантикидавнi нiмецькi текстиреконструкцiя праформглагол hören ‘слышатьвоспринимать на слух’семантичные характеристикиразвитие семантикидревние немецкие текстыреконструкция праформverb hören ‘hearperceive by ear’semantic characteristicsdevelopment of semanticsOld German textsreconstruction of preformsArticle