Барвінська, Поліна Іванівна2019-03-042019-03-042008Записки історичного факультету = Записки исторического факультетаhttps://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/22506З середини XIX ст. значно активізуються інтеграційні процеси в європейській історичній науці. До них долучились й університетські спільноти Російської імперії,' що а певній мірі слугувало закладенню основ загальноєвропейського інтелектуального простору. Важливу роль в цьому відігравала “міграція” професорсько-викладацького складу університетів. Переважна більшість професорів мала досвід роботи, або, принаймні, стажування чи тривалих наукових досліджень у декількох різних університетах. Яскравим прикладом цього може слугувати постать відомого славіста, історика Ватрослава Ягіча (Vatroslav Jagic), який працював у Новоросійському, Берлінському, Петербурзькому і Віденському університетах. Постать Ватрослава Ягіча була досить привабливою для радянських й українських науковців^. Мали місце й спеціальні публікації про одеський період у житті відомого вченого3. Переважна більшість публікацій зосереджена на його внеску до розвитку європейської славістики. Але до заслуг Ватрослава Ягіча молота зарахувати й постання фаху “східноєвропейська історія” у Віденському університеті. Ця сторінка діяльності відомого вченого є практично невідомою для українських дослідників. Варто сказати й те, що історія історичної науки за рубежем, як і зарубіжна історіографія взагалі, для сучасної української історичної науки в значній мірі залишаються своєрідною terra incognita. Дана стаття й покликана в певній мірі заповнити цю лакуну, оскільки має на меті проаналізувати роль Ватрослава Ягіча в інституапізації фаху “східноєвропейська історія” у Віденському університеті та особливості організації східноєвропейських студій в університетах Австро-Угорської імперії на рубежі ХІХ-ХХ ст.ukєвропейська історична наукапрофесорсько-викладацький складВатрослав ЯгічVatroslav JagicArticle