Довгополова, Оксана АндріївнаDovhopolova, Oksana A.2023-02-232023-02-232022Libra: збірка наукових праць Центру антикознавства та медієвістикиhttps://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/34546Трюїзмом філософсько-історичних досліджень другої половини ХХ ст. (з моменту оформлення нарративістської концепції Гейдена Вайта) стало твердження про те, що будь-яка історична розвідка за змістом є і філософсько-історичною. Конструктивістська природа історичного знання робить неможливим не тільки вимогу писати історію «як воно було», але і будь-яку спробу відмежуватися від серйозного філософського осмислення професійних зусиль історика. Об’єктивність наукового пошуку не суперечить наявності певної філософської установки, що задає спосіб відбору та інтерпретації історичного матеріалу. Після появи праць Артура Данто вже не годиться ставити історику за провину його філосoфсько-історичну позицію як прояв суб’єктивізму. Проте, не будемо переказувати твердження класика аналітичної філософії історії, вони є достатньо відомими.The subject of this article is the possibility of correlating the philosophicalhistorical position of the researcher with the methodological model that he develops. The methodology of historical research is based on the author's understanding of the nature of historical knowledge. The proposed research exploration is carried out on the materials of theoretical heritage of P. M. Bitsilli and L. P. Karsavin. The works of P. M. Bitsilli and L. P. Karsavin prove to be extremely productive material for analyzing the problem of the dependence of the methodology of historical research on the philosophical-historical attitudes of the researcher.ukтрюїзмП. М. БіцилліЛ. П. Карсавінфілософсько-історичні установкитеоретичні пошукиArticle