Карпенко, Юрій Олександрович2013-05-272013-05-272003Записки з ономастики = Opera in onomasticahttps://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/3686Десь десять років тому автор цих рядків спробував обґрунтувати думку, що існує три принципи [типи] художнього застосування власних назв — ліричний, епічний та гумористичний, причому називалося лише дві прикмети останнього: “сполучення несполучуваного, настанова на сміх”. Якось розгортаючи цю думку, спробую докладніше зупинитися на гумористичному принципі роботи з власними назвами. Йдеться передусім не про вигадані гумористичні прізвища на взірець запровадженого О. Вишнею Перевернипляшка, а про прізвища і взагалі антропоніми реальні, належні конкретним людям, про їх гумористичне переоснащення, про роботу гумористів з іменнями конкретних діячів, переважно письменників.ukгумористичний принципономастикаГумористичний принцип у літературній ономастиціArticle