Узун, Юлія ВадимівнаUzun, Yuliia V.2024-01-312024-01-312023Політичне життя = Political Lifehttps://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/37497В роботі визначено особливості методологічної основи дослідження концепту «політичний простір». Метою дослідження визначено встановлення відповідності розвитку науковометодологічної концептуалізації політичного простору динаміці процесу його глобальної детериторіалізації. Досягнення мети передбачило: аналіз становлення та розвитку дискурсу щодо простору політичної дії (який може бути територіалізований та детериторіалізований); визначення релевантності детериторіалізації політичного процесу на сучасному етапі; визначення відповідності динаміки науково-методологічної концептуалізації політичного простору фактичним політичним процесам його розвитку. Відповіді на поставлені завдання обумовлюють логіку будови дослідження та його структуру. Зазначено, що традиційний для Модерну (Вестфальської логіки будови міжнародного порядку) національно-територіальний простір політичної дії втрачає однозначний територіальний вимір і стає результатом політичного менеджменту. Стратегічні документи інституційних структур ЄС, Ради Європи, а також рекомендації та резолюції суспільно-політичних структур, орієнтуючись на програму ООН «Порядок денний на 2030» анонсують реформи децентралізації, просторової деконцентрації ресурсів та функцій, деієрархізації складних систем. Епоха Постмодерну з ідеями мережевості та деієрархічності нівелює територіальний простір як умову політичної взаємодії, передбачає активну роль мобільного суб’єкту, що конструює нову реальність. Академічний наслідок трансформацій постає як переосмислення процесів глобального переформатування та організації територіально-політичних процесів. В роботі визначено періодизацію розвитку методології аналізу територіально-політичних систем, уточнено співвідношення понять «місце», «територія», «простір», що обумовлюється обраною методологією аналізу. Показано, що концептуалізація поняття «політичний простір» пов’язана з визначенням природи «простору» як об’єктивної, суб’єктивної чи інтерсуб’єктивної реальності, а також із визначенням базової методологічної основи дослідження простору як об’єктивної чи конструйованої в процесі «битви когнітивних карт» реальності.The article defines the peculiarities of the methodological basis for studying the concept of "political space". The purpose of the study is to establish whether the development of the scientific and methodological conceptualization of political space corresponds to the dynamics of the process of its global deterritorialization. Achieving this goal involved: analyzing the formation and development of the discourse on the space of political action (which can be territorialized and deterritorialized); determining the relevance of deterritorialization of the political process at the present stage; determining whether the dynamics of the scientific and methodological conceptualization of political space corresponds to the actual political processes of its development. The answers to the set tasks determine the logic of the research and its structure. It is noted that the national-territorial space of political action, traditional for the Modernity (Westphalian logic of the international order), loses its unambiguous territorial dimension and becomes the result of political management. Strategic documents of the EU and Council of Europe institutions, as well as recommendations and resolutions of socio-political structures, based on the UN Agenda 2030 program, announce reforms of decentralization, spatial deconcentration of resources and functions, and dehierarchization of complex systems. The Postmodern era with its ideas of networking and dehierarchy levels the territorial space as a condition for political interaction, and assumes an active role of a mobile subject constructing a new reality. The academic consequence of transformations is a rethinking of the processes of global reformatting and organization of territorial and political processes. The paper defines the periodization of the development of the methodology for analyzing territorial and political systems, clarifies the relationship between the concepts of "place", "territory", "space", which is determined by the chosen methodology of analysis. It is shown that the conceptualization of the concept of "political space" is associated with the definition of the nature of "space" as an objective, subjective or intersubjective reality, as well as with the definition of the basic methodological basis for the study of space as an objective or constructed in the process of "battle of cognitive maps" reality.ukметодологіяполітичний простірполітичний процесдецентралізаціятериторіальна політикаСвітопорядокглокалізаціярегіонилокалітетиmethodologypolitical spacepolitical processdecentralizationterritorial policyWorld OrderglocalizationregionslocalitiesArticlehttps://doi.org/10.31558/2519-2949.2023.2.4