Сіренко, Олександра Олександрівна2021-02-022021-02-022020Сіренко, О. О. Інженерно-геологічні заходи у разі житлового будівництва на територіях поширення підземних виробок у м. Одеса = The Odessa civil engineering geotehnical measures within undermining area : дипломна робота бакалавра / О. О. Сіренко; наук. кер. С. М. Шаталін; ОНУ ім. І. І. Мечникова, Геолого-геогр. ф-т, Каф. інженерної геології та гiдрогеології. – Одеса, 2020. – 44 с.https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/30217Будівельним матеріалом для переважної більшості споруд Одеси до початку 20 століття служив рівномірно зцементований вапняк-черепашник понтичного віку, що добувався прямо під територією міста. В наслідок чого, за межами центральної частини міста сформувалася чимало підземних каменоломень, називаних в Одесі «катакомбами» [6]. Іноді це невеликі локальні каменоломні довжиною перші десятки метрів, іноді величезні лабіринти довжиною десятки кілометрів, в окремих місцях - у два поверхи (2-а яруси). Довжина підземних каменоломень тільки в межах міста становить близько 600 км. Каменоломні мають різний сучасний вигляд і гірничо-технічний стан внаслідок різних методів їх проходки, відмінностей їх віку і розмірів, а також технології кріплення. Одні ділянки кріпилися деревом, інші - кам'яною кладкою, треті заповнювалися каменем або засипалися відходами каміннярізання або ґрунтом. Частина виробок обвалилася і була знищена природнім шляхом. У деяких випадках кріплення неодноразово розбиралося і знову відновлювалася. Починаючи з другої половини 1950-х років було здійснене тампонування виробок піщаною пульпою. Трохи пізніше окремі виробки почали кріпити бетонними діафрагмами.uk103 науки про Землюм. Одесаінженерно-геологічні заходипідземні виробкигеологічна будовагеоморфологіятектонікастратиграфіяDiplomas