Полякова, Кристина Василівна2019-02-192019-02-192016https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/21887Емоційний розвиток дошкільника пов'язано перш за все з появою у нього нових інтересів, мотивів і потреб. Найважливішим зміною у мотиваційній сфері виступає виникнення громадських мотивів, вже не обумовлених досягненням вузькоособистих утилітарних цілей. Тому інтенсивно починають розвиватися соціальні емоції і моральні почуття, в дошкільному віці відсутні або спостерігалися в зародковому стані. До змін в емоційній сфері призводить встановлення ієрархії мотивів. Виділення основного мотиву, якому підпорядкована ціла система інших, стимулює стійкі і глибокі переживання. Причому вони відносяться не до найближчих, миттєвим, а досить віддаленим результатам діяльності. Тобто емоційні переживання тепер викликаються не тим фактом, який безпосередньо сприймається, а глибоким внутрішнім змістом, який цей факт набуває в зв'язку з провідним мотивом діяльності дитини. Почуття втрачають ситуативність, стають більш глибокими за смисловим змістом, виникають у відповідь на передбачувані уявні обставини. У дошкільника формується емоційне передбачення, яке змушує його переживати з приводу можливих результатів діяльності, передбачити реакцію інших людей на його вчинки. Тому роль емоцій в діяльності дитини істотно змінюється. Якщо раніше дитина відчувала радість від того, що отримала бажаний результат, то тепер вона радіє тому, що може цей результат отримати. Якщо раніше вона виконувала моральну норму, щоб заслужити позитивну оцінку, то тепер вона її виконує, передбачаючи, як зрадіють оточуючі її вчинку.uk7.03010201 психологіядошкільний вікранній вікігрова діяльностьDiplomas