Вербецька, Катерина ІгорівнаСавастру, Ольга ВолодимирівнаSavastru, Olga V.2024-06-092024-06-092023Вербецька К. І. Круговий підпис: теоретичні та практичні аспекти / К. І. Вербецька, О. В. Савастру // Інформатика, інформаційні системи та технології : тези доп. двадцятої Всеукр. конф. студентів і молодих науковців (Одеса, 28 квіт. 2023 р.). – Одеса, 2023. – С. 135.https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/38369Концепцію кільцевого підпису було вперше запроваджено Рівестом, Шаміром та Тауманом у 2001 році [1] для забезпечення анонімності підписанта повідомлення. Схеми кільцевих підписів є способом вирішення проблеми групових підписів, де є необхідність присутності менеджера групи та можливість виявлення підписанта, забезпечуючи повну анонімність без необхідності додаткового налаштування. Проблематика роботи з великою кількістю відкритих ключів полягає в тому, що усі публічні модулі різні. Це вирішується за допомогою розширеної перестановки та функції об’єднання [2]. Особа підписанта є безумовно захищена узагальненою схемою кільцевого підпису, яка заснована на оригінальній схемі підпису ElGamal. Відмінністю цієї схеми є низький рівень підробки підпису через утримання закритого ключа, на відміну від приймання вхідних даних всіх учасників повідомлення та відкритого ключа.ukкільцевий підписпідпис ElGamalкриптосистеми з відкритим ключемкриптографічних захист інформаціїзакритий ключанонімність підписурешітка з кільцевим підписомArticle