Алексєєва, Наталія Михайлівна2018-11-272018-11-272018Мова: Науково-теоретичний часопис з мовознавстваhttps://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/19911Статтю присвячено виявленню існуючих типів гіппонімічної номінації, як такої, що відбиває формуван- ня англомовної «наївної» профанної картини світу. У попередніх розвідках було окреслено основні особливості такого новітнього для ономастики класу власних назв, як імена коней — гіппонімів. У цій розвідці зроблено спробу адаптува- ти класифікацію власних назв М. М. Торчинського для опису гіппонімів за структурними ознаками, охопити різні зони функціонування досліджуваних онімів та виділити основні структурні особливості поточного гіппонімікону. Мета статті полягає в описі різних типів гіппонімів за їхніми структурними ознаками. Об’єктом дослідження стали власні назви коней різних типів у Великобританії та США. Предмет дослідження — структурна типологія гіппонімів указа- них регіонів. До джерельної бази увійшли реєстрові списки власних назв, аналітичні сайти з офіційними матеріалами, що присвячені кінному світу, рейтинги та под. Ономастичне дослідження проводилося в плані синхронії з залученням описового та структурного методів дослідження. Результатом дослідження є виокремлення трьох структурних моде- лей: простих (та їх підтипів: безафіксальних, префіксальних, суфіксальних і конфіксальних), складних (та їх підтипів: власне композитів, афіксальних композитів, абревіатур або складних скорочень) і складених гіппонімів (та їх підтипів: словосполук, словосполучень і фраз) — серед трьох їх розрядів (узуальні, віртуальні та сакральні). Зроблено висно- вок, що найчастотніше використаною структурною моделлю офіційних гіппонімів є складена, неофіційних — проста. Сакральні гіппоніми Великобританії та США не виявлено і, як наслідок, не відображено у запропонованій вибірці.ukструктурагіппонімгіппоніміконгіппоосноваArticle