Войцева, Олена АндріївнаVoytseva, Olena A.Фурман, Тетяна2017-10-032017-10-032016Філологічні студіїhttps://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/10868У сучасній лінгвістиці багато уваги приділяється когнітивній лінгвістиці та лігвокульторології, що орієнтуються на культурний фактор в мові і на мовленнєвий фактор в людині [4, 18]. Дослідження польської лінгвокультури дає змогу сформувати загальну думку про особливості поведінки, життя в польському середовищі. Найбільш ґрунтовні спроби її вирішення знаходимо в працях В. Гумбольдта, основні положення їх зводяться до того, що: 1) матеріальна і духовна культура втілюються в мові; 2) будь-яка культура національна, її національний характер виражено у мові за допомогою особливого бачення світу; мові притаманна специфічна для кожного народу внутрішня форма (ВФ); 3) внутрішня форма мови – це відбиття «народного духу», його культури; 4) мова є перехідною ланкою між людиною і навколишнім світом. Ці думки почали розвивати О. О. Потебня [8], С. Г. Воркачов [2], В. В. Красних [6], В. А. Маслова [7], Е. Сепір [9], В. М. Телія [10], Н. І. Формановська [12], зокрема, українські – В. В. Жайворонок [3], В. І. Кононенко [5], О. А. Войцева [1] та польські вчені – Є. Бартмінський [12], В. Хлебда [13], A. Скуджик [16], M. Марцьяник [14], Е. Томічек [17], К. Oжуг [15].ukкогнітивна лінгвістиrалігвокульторологіяпольська лінгвокультурологіяособливості світобачення поляківArticle