Нігреєва, Олена ОлександрівнаНигреева, Алена АлександровнаNihreieva, Olena O.2021-12-312021-12-312021Матеріали 76-ї наук. конф. проф.-виклад. складу і наук. працівн. екон.-прав. факультету ОНУ імені І. І. Мечникова, (Одеса, 24–26 листоп. 2021 р.). – Одеса : ОЛДІ-ПЛЮС, 2021.https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/32137Міжнародне право навколишнього середовища є однією з галу- зей, що найбільш динамічно розвиваються. Це й не дивно, адже людство усе частіше стикається з негативними наслідками впливу своєї діяльності на довкілля. Необхідність утворення усебічного та комплексного механізму його охорони стає все більш очевидною. Є також зрозумілим, що його утворення не можливе лише на націо- нальному рівні, адже більшість екологічних проблем має глобальний характер, а, отже, потребує плідного міжнародного співробітництва для їх вирішення. Це, як здається, мало б прискорити та полегшити формування договірного масиву міжнародного права навколиш- нього середовища. Однак, зважаючи на те, що охорона довкілля потребує від багатьох держав суттєвих економічних обмежень, вони часто не готові підписувати міжнародні договори, які б накладали на них конкретні міжнародні зобов’язання у цьому зв’язку. Недавня історія із виходом США у 2020 р. з Паризької угоди 2015 р. до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та наступним поверненням до неї у 2021 р. наявні демонструє попередню тезу.ukзобов’язання erga omnesміжнародне правоміжнародний договірдовкілляохоронаArticle