Яковлєва, Ольга ВасилівнаYakovlieva, Olha V.Руда, Євгенія2018-10-232018-10-232010Філологічні студіїhttps://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/19234При всій зовнішній хаотичності образів, емотивних оцінок, пов'язаних з конкретними ситуаціями, в лінгвокультурі кожного народу об’єктивно виділяються комплексні знаки певної природи - культурні концепти [11:150]. Розуміння концептів досить варіативне. Варто наголосити, що в залежності від аспекту інтерпретації концепту, визначають: логічний, культурологічний, психолінгвістичний та суто лінгвістичний аналіз концепту. Г.С. Яроцька в своєму дослідженні звернула увагу на розуміння концептів як індивідуально- особистісних смислових утворень, які заміщають відповідні значення, об’єктивно закріплені в колективній мовній свідомості. О.О. Селіванова тлумачить поняття концепту як інформаційну структуру свідомості, різносубстрактну, певним чином організовану одиницю пам’яті, яка містить сукупність знань про об’єкт пізнання, знань, набутих шляхом взаємодії п’яти психічних функцій свідомості та позасвідомого. Таким чином, концепт виступає осередком ментального світу людини, одиницею колективного знання, що має мовне вираження і відзначена етнокультурною специфікою. Сукупність концептів в індивідуальній та колективній свідомості утворює концептосферу індивідуума, групи, народу в цілому. Концепти поєднують представників певної лінгвокультури, забезпечуючи фундамент взаєморозуміння між ними через «згустки смислу», в яких втілюється ментальність народу [11:150].uk«згустки смислу»поняття щастяетнокультурна специфічностьпоняття нещастяArticle