Гажева, Людмила Дмитрівна2018-04-202018-04-202017https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/13662Ще в давні часи людство виробило різні форми передачі соціального досвіду. Однією з форм збору, інтерпретації та зберігання культурного досвіду стали музейні установи. Музейна етнографія як особлива дисципліна, яка перебуває в досить непростих відносинах з «загальної» етнографією, ще не стала предметом вдумливого аналізу в дослідженнях, присвячених музейним практикам. Але вже при першому наближенні очевидно, що з самого початку вона є переважно «репрезентативною» наукою – «наукою напоказ». Ця її «показова» частина завжди має на увазі наявність зовнішнього погляду, глядача, оскільки кінцева мета музею – це не тільки збирання, документування, збереження і інтерпретація предметів матеріальної культури, але, перш за все, їх репрезентація. В цьому відношенні одне тільки уявлення про відвідувача і, отже, «підстроювання» під нього серйозно підриває науковий, тобто, об'єктивістський, «незалежний» статус музейної етнографії.other6.020302 Історіяісторико-етнографічні музеї Одеської областіМузей народної архітектури та побуту України (с. Пирогово)Фрумушика - НоваХутір Савкиболгарська культурамузеї Тарутинського та Саратського районівOther