Гринь, Оксана ДмитрівнаГринь, Оксана ДмитриевнаHryn, Oksana D.Степанова, Д. Є.2021-05-172021-05-172021Збір. тез доп. студ., аспір. та здобув. – учасн. 76-ї звіт. конф. Одеського нац. ун-ту імені І. І. Мечникова. Секція економічних і правових наук (Одеса, 26-28 квіт. 2020 р.). – Одеса : Фенікс, 2021.https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/30971Сучасна література пропонує різноманітні визначення такого поняття, як правосвідомість, але зупинимося на одному із них: правосвідомість — це сукупність суб’єктивних елементів правового регулювання: ідей, теорій, емоцій, почуттів та правових настанов, за посередництвом яких відображається правова дійсність, формуються ставлення до права та юридичної практики, ціннісна орієнтація щодо правової поведінки, бачення перспектив і напрямків розвитку правової системи з погляду забезпечення гідного існування людини, справедливості у міжлюдських стосунках, ефективної організації життєдіяльності держави і суспільства [1, с. 533]. На жаль, у суспільстві доволі часто виникають різноманітні деформації правосвідомості у різних її проявах, які впливають на громадян: вони формують негативне, або навіть вороже, ставлення до права та правової системи в цілому, підривають стабільність та стійкість держави, знецінюють норми права та заважають формуванню правової держави.ukправовий ідеалізмформа деформаціїправосвідомістьArticle