Коваль, Ганна ШаміліївнаТочиловська, Аліса Р.Koval, Hanna Sh.Tochylovska, Alisa R.2026-08-292026-08-292026Коваль Г. Ш., Точиловська А. Р. Темна тріада, агресивність і моральна дезангажованість як психологічні кореляти схильності до девіантної поведінки військовослужбовців в умовах збройного конфлікту. Габітус. 2026. Вип. 83, т. 2. С. 102–107.2663-5208https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/45077Стаття присвячена емпіричному дослідженню психологічних корелятів схильності до девіантної поведінки у військовослужбовців в умовах збройного конфлікту. Дослідницька увага зосереджена на зв’язках між рисами Темної тріади, агресивністю, моральною дезангажованістю та біографічними факторами ризику. Актуальність теми визначається потребою точнішого розуміння тих психологічних поєднань, які в контексті бойового навантаження можуть формувати ризиковий профіль поведінкової регуляції. Матеріал отримано на вибірці 90 військовослужбовців віком від 20 до 44 років; 88 респондентів мали досвід безпосередньої участі в бойових діях. Опитування проводилося очно, у паперовому форматі, в перші дні після виходу з району виконання бойових завдань або з пунктів дислокації поблизу лінії бойового зіткнення. Для збору даних використано опитувальник The Short Dark Triad (SD-3), опитувальник агресивності BPAQ-29, коротку шкалу моральної дезангажованості MD-8 та авторський біографічний опитувальник. Статистична обробка включала описову статистику, перевірку розподілу за критерієм Шапіро–Вілка, коефіцієнт рангової кореляції Спірмена, U-критерій Манна–Вітні та побудову інтегрального індексу ризикового профілю на основі стандартизованих загальних показників SD-3, BPAQ-29 і MD-8. Результати аналізу досліджуваної вибірки показали узгоджену систему зв’язків між моральною дезангажованістю, Темною тріадою та агресивністю. Найвищий кореляційний коефіцієнт отримано між загальним показником Темної тріади та моральною дезангажованістю. Психопатичний компонент Темної тріади продемонстрував найвищу чутливість до агресивного спектра показників, зокрема до загальної агресивності, вербальної агресії та ворожості. Міжгрупові порівняння за біографічними факторами ризику виявили різну психологічну вагу окремих життєвих обставин. Втрата контролю через емоції та сімейна дисфункція частіше поєднувалися з агресивним профілем, тоді як рання поведінкова конфліктність виразніше співвідносилася з вищими показниками Темної тріади та психопатії. Інтегральний індекс ризикового профілю узагальнив спільний рух ключових змінних і показав вищі значення у підгрупах з досвідом участі в бійках у дитинстві, емоційною дезрегуляцією та сімейною дисфункцією. Отримані результати розширюють емпіричні уявлення про психологічну структуру ризикового профілю у військовослужбовців після інтенсивного бойового навантаження. Практична цінність дослідження пов’язана з можливістю уточнення підходів до психологічного скринінгу, виявлення груп підвищеного ризику та вдосконалення психопрофілактичної роботи у військовому середовищі. Подальший розвиток цього напряму доцільно пов’язати з розширенням вибірок і з перевіркою виявлених зв’язків на інших групах військовослужбовців.The article presents an empirical study of the psychological correlates of propensity for deviant behavior among military personnel in the context of armed conflict. The research focuses on the relationships between Dark Triad traits, aggression, moral disengagement, and biographical risk factors. The relevance of the topic is determined by the need for a more precise understanding of those psychological combinations that, under conditions of combat load, may form a risky profile of behavioral regulation. The study was conducted on a sample of 90 military personnel aged 20 to 44; 88 respondents had direct combat experience. The survey was administered face-to-face, in paper format, during the first days after withdrawal from combat mission areas or from deployment points located near the line of combat contact. Data were collected using The Short Dark Triad questionnaire (SD-3), the BPAQ-29 Aggression Questionnaire, the short Moral Disengagement Scale (MD-8), and an author-designed biographical questionnaire. Statistical processing included descriptive statistics, distribution testing with the Shapiro–Wilk test, Spearman’s rank correlation coefficient, the Mann–Whitney U test, and the construction of an integral risk-profile index based on the standardized overall scores of SD-3, BPAQ-29, and MD-8. The findings for the study sample revealed a coherent system of relationships among moral disengagement, the Dark Triad, and aggression. The highest correlation coefficient was found between the overall Dark Triad score and moral disengagement. The psychopathy component of the Dark Triad demonstrated the greatest sensitivity to the aggression spectrum, particularly to general aggression, verbal aggression, and hostility. Between-group comparisons based on biographical risk factors revealed different psychological weights of specific life circumstances. Loss of emotional control and family dysfunction were more often associated with an aggressive profile, whereas early behavioral conflict was more clearly associated with higher Dark Triad and psychopathy scores. The integral risk-profile index summarized the common movement of the key variables and showed higher values in subgroups with a history of childhood fighting, emotional dysregulation, and family dysfunction. The obtained results expand empirical understanding of the psychological structure of the risk profile among military personnel after intense combat load. The practical value of the study lies in its potential to refine approaches to psychological screening, identify high-risk groups, and improve psychoprophylactic work in the military environment. Further development of this line of research should be linked to larger samples and to testing the identified relationships in other groups of military personnel.ukдевіантна поведінкавійськовослужбовціТемна тріадаагресивністьморальна дезангажованістьпсихологічний скринінгзбройний конфліктdeviant behaviormilitary personnelDark Triadaggressionmoral disengagementpsychological screeningarmed conflictArticlehttps://doi.org/10.32782/hbts.83.2.17159.923:316.624:355https://orcid.org/0000-0003-0291-7501https://orcid.org/0009-0007-2224-69672663-5216