Vasylchenko, Olena H.Васильченко, Олена Германівна2023-11-072023-11-072023Записки з українського мовознавства = Opera in linguistica ukrainianahttps://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/36567Der vorliegende Artikel ist dem Projekt RUTELA gewidmet, der sich mit dem förderorientierten Arbeitsinstrument zur Feststellung des Potenzials der Kinder im schriftsprachlichen Bereich auseinandersetzt. Die Aktualität dieses Themas ist dadurch zu erklären, dass über 10000 Schulkinder im Folge des in der Ukraine ausgebrochenen Krieges nach Österreich geflüchtet sind und mussten sich in das neue österreichische Schulsystem integrieren lassen, eine neue Fremdsprache lernen und sich an die neuen Schulfreund:innen und Lehrer:innen gewöhnen. Das Ziel dieser Studie besteht darin, einen Zugang zu kindlichen Kreativität zu finden, sich in ihre Vorstellungs- und Schreibewelten hineinzuversetzen, frühe literale Aktivitäten im Deutschen und Ukrainischen zu erfassen und die Volksschulkinder auf der Grundlage der Ergebnisse dieser Erfassung im schriftsprachlichen Bereich zu fördern. Um dieses Ziel zu erreichen, wurde eine Reihe von Aufgaben gelöst. Zuerst wurden Schreibproben in Klassen mit Schwerpunkt: Ukrainisch und Deutsch an Volksschulen in Wien gesammelt. Danach wurden die erhobenen Daten analysiert und abschließend interpretiert. Der Gegenstand der Studie ist der frühe Schriftspracherwerb in Sprachen Deutsch und Ukrainisch. Das Material der Studie besteht aus Schreibproben in der ukrainischen und deutschen Sprache. Als Methode wurde das Elizitierungsverfahren angewandt. Es geht um die Handlungen, die die Probanden zu einer produktiven schriftsprachlichen Aktivität veranlassen. Der vorliegende Beitrag orientiert sich sowohl an das Verfahren, das in der Arbeitstradition von Hans Reich steht, der zu einem ressourcenorientierten Verständnis migrationsbedingter Zweisprachigkeit erheblich beigetragen hatte, als auch an dem Arbeitsinstrumen ELA (Early Literacy Acquisition), das die Fähigkeit zur schriftsprachlichen Textproduktion in der türkischen und deutschen Sprache feststellt. Als Ergebnis der Analyse der gewonnenen Daten wurden Diskrepanzen zwischen der realisierten und der tatsächlichen Schriftkompetenz festgestellt sowie das Potenzial des Kindes für die Produktion schriftlicher Texte im frühen Alter ermittelt. Die gewonnenen Ergebnisse und ihre Interpretation ermöglichen es, ein Sprachprofil des Kindes zu erstellen, das seine Fähigkeiten beschreibt, sowie didaktische und methodische Ansätze zu entwickeln, die das Erlernen sowohl des Deutschen als auch der Muttersprache unterstützen.Ця стаття присвячена проєкту RUTELA, в рамках якого розроблено критерії, що визначають можливості та потенціал дитини для розвитку німецькомовної писемної компетентності. Актуальність цієї теми зумовлена ситуацією, в результаті якої понад 10000 дітей шкільного віку опинилися в Австрії і змушені інтегруватися в австрійську систему шкільної освіти, вивчати нову для більшості іноземну мову й адаптуватися до нового колективу та вчителів. Метою цього дослідження є виявлення потенціалу учнів початкової школи з рідною українською мовою на основі робочого інструменту RUTELA щодо визначення здатності продукувати письмові тексти німецькою мовою дітьми початкової школи. Для досягнення поставленої мети було виконано низку завдань: зібрано зразки письмових текстів у класах початкової школи у місті Відні українською та німецькою мовами, проведено аналіз та інтерпретацію отриманих даних. Об’єктом дослідження є рання здатність до писемного мовлення німецькою мовою дітей початкової школи, рідною мовою яких є українська. Виявлення потенціалу школярів та використання його для вивчення німецької мови становить предмет дослідження. Зразки письмових текстів українською та німецькою мовами є матеріалом даного дослідження. Як метод використовувалася еліцитація, що передбачає дії, які спонукають досліджуваних до продуктивного виду мовленнєвої діяльності. Представлене дослідження орієнтується на розуміння розвитку усної та писемної мовленнєвої діяльності в умовах багатомовності згідно з підходом, розробленим Гансом Райхом, а також спирається на робочий інструмент ELA (Early Literacy Acquisition), що визначає здатність до продукування письмових текстів у ранньому віці турецькою та німецькою. В результаті аналізу отриманих даних удалося встановити розбіжності між реалізованою та фактичною письмовою компетенцією, а також визначити потенціал дитини до продукування письмових текстів у ранньому віці. Отримані результати та їх інтерпретація дозволяють скласти мовний профіль дитини, що описує її здібності, а також розробити дидактико-методичні підходи для підтримки під час навчання як німецької, так і рідної мови.deVolksschuleUkrainischDeutschSchriftspracheSprachliche AktivitätElizitierungпочаткова школаукраїнська мованімецька моваписемне мовленнямовленнєва діяльністьеліцитаціяArticlehttps://doi.org/10.18524/2414-0627.2023.30.283883