Максименко, О. С.Левенець, Анжела ВікторівнаМаксименко, О. С.Левенец, Анжела ВикторовнаMaksymenko, O. S..Levenets, Anzhela V.2019-06-042019-06-042019Правовий вимір конституційної та кримінальної юрисдикції в Україні та світі. Другі юридичні читання : мат. Всеукраїнської дистанційної наук. конф. (26 квітня 2019 року, м. Одеса). – Одеса : Фенікс, 2019.https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/24432Кожний рік мільйони людей вимушені залишати свої домівки і навіть країни, шукаючи порятунок від війни та переслідувань. Такі люди стають біженцями. Дуже часто вони втрачають зв’язок зі своїми рідними та більше ніколи не повертаються додому, шукаючи безпеки в інших країнах. Не завжди легко зрозуміти різницю між біженцями, мігрантами, шукачами притулку та іншими групами, особливо коли ці терміни часто неправильно використовують засоби масової інформації. Слово “мігрант” означає особу, яка переїжджає з країни проживання чи громадянства в іншу країну [1, c. 7]. Термін “шукач притулку” сто- сується мігранта, який шукає міжнародного захисту. В Європі під міжнародним захистом розуміється надання статусу біженця, або додаткового захисту. Статус біженців був закріплений Женевською конвенцією в 1951 році, згідно з якою біженцем є особа, яка внаслідок подій, що відбулися в її країні, маючи підстави для побоювання бути переслідуваною за ознакою раси, віросповідання, національності, полі- тичних поглядів, приналежності до деяких соціальних груп, перебуває за межами країни, громадянином якої є, та яка не може або, внаслідок своїх побоювань, не хоче вимагати захисту цієї країни [2]. Якщо іно- земна держава вважає, що особа потребує захисту з причин, не пере- рахованих Женевською конвенцією, вона може прийняти рішення про надання додаткового захисту замість статусу біженця.ukбіженецьмігрантшукач притулкуміжнародний захистЖеневська конвенція в 1951 роціArticle