Ryzhik, MariaРижик, Марія2024-11-152024-11-152024Ryzhik M. Hindu religious and philosophical concept in context of globalization and multiculturalism: “jivatman” / M. Ryzhik // Схід. – 2024. – Т. 6, вип. 2 : Релігійно-філософський дискурс гуманітарної безпеки в контексті трансформацій цифрової доби. – С. 64–72.1728-9343https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/40034In the 20th and 21st centuries, active interactions have occurred between representatives of various cultures and traditions. This influences religious and philosophical concepts, including those in India. Modern people wish to learn more about ancient Hindu concepts and values. The concept of the soul plays an important role in the formation of personal and cultural identity. In this article, we focus on the term “jivatman.” Within the framework of Indian culture and philosophy, concepts such as “Atman,” “Paramatman,” “jiva,” and later “jivatman” are integral to the traditional heritage that is preserved and passed down through generations. In the context of philosophical knowledge, it is important to distinguish concepts such as Atman and soul, since they have different meanings in the religious and philosophical traditions of India. Atman is the inner Higher Self, while the soul (jiva) is the bearer of life and is subject to the laws of karma. Some philosophers and researchers identify “jivatman” as a synonym for “jiva,” meaning the soul, while others equate it with the concept “Atman.” Cultural memory plays a key role in preserving this heritage, and the various interpretations of the term “jivatman” can be attributed to the processes of globalization and the politics of multiculturalism. We examined the interpretation of the term “jivatman” in dictionaries, analyzed its use in ancient texts, and considered the opinions of philosophers, neo-Hindu religious leaders, and researchers, including Mircea Eliade, Sri Aurobindo, Srila Prabhupada, and others. The emergence of representatives of the “new Indian mythmaking,” such as Devdutt Pattanaik, also influenced modern Hindu religious and philosophical thought. Analyzing his works, we observe a tendency to conflate the two terms (Atman and jiva) leading to their identification as a single concept. Our research indicates that Devdutt Pattanaik’s analysis often lacks depth and fails to delve into the fundamental essence of Indian philosophy. This tendency towards simplification can lead to a superficial comprehension of the foundational principles and ideas that form the basis of Indian spiritual traditions.У ХХ-ХХІ століттях спостерігається активна взаємодія між представниками різних культур та традицій. Це вносить свої корективи до релігійно-філософських концепцій, у тому числі в Індії. Сучасні люди прагнуть дізнатися більше про древні індуїстські концепції та ціннісні орієнтири. Концепція душі відіграє важливу роль у формуванні особистої та культурної ідентичності. У цій статті ми зупинилися на терміні «дживатман». У рамках індійської культури та філософії такі поняття як «Атман», «Параматман», «джива» і згодом «дживатман» є частиною традиційної спадщини, яка зберігається і передається через покоління. У контексті філософського пізнання важливо розрізняти такі поняття, як Атман і душа, оскільки вони мають різні значення у релігійно-філософських традиціях Індії. Атман є внутрішнім вищим «Я», тоді як душа (джива), є носієм життя і підлягає законам карми. Одними філософами та дослідниками «дживатман» ідентифікується як синонім «дживи», тобто душі, а іншими – як Атман. Культурна пам’ять відіграє ключову роль у збереженні цієї спадщини, а різні інтерпретації терміну «дживатман» можна пояснити процесами глобалізації та політикою мультикультуралізму. Ми приділили увагу інтерпретації терміна «дживатман» в словниках, розглянули його використання в стародавніх текстах та проаналізували думки філософів, неоіндуїстських релігійних лідерів та дослідників, серед яких Мірча Еліаде, Шрі Ауробіндо, Шріла Прабгупада та ін. Поява представників «нової індійської міфотворчості», серед яких можна відзначити Девдатта Паттанаїка, також впливає на сучасну індуїстську релігійно-філософську думку. Аналізуючи його роботи, ми спостерігаємо тенденцію до змішування двох термінів – «Атман» і «джива», що призводить до їх ідентифікації як одного й того ж поняття. В епоху активного мультикультуралізму та глобалізації сучасна індуїстська релігійно-філософська думка зазнає змін. Наше дослідження показує, що Девдатт Паттанаїк рідко вдається до глибин або суті індійської філософії. Подібна симпліфікація може призвести до поверхневого розуміння ключових принципів та ідей, що утворюють основу індійської духовності.enbeingspiritualityculturemulticulturalismtraditionssoulidentityidentificationmemoryphilosophical knowledgevaluescommunicationбуттядуховністькультурамультикультуралізмтрадиціїдушаідентичністьідентифікаціяпам’ятьфілософське пізнанняцінностікомунікаціяArticlehttps://doi.org/10.21847/2411-3093.629https://orcid.org/0009-0008-0077-53122411-3093