Степанов, Евгений НиколаевичСтепанов, Євгеній МиколайовичStepanov, Yevhenii M.2018-02-192018-02-192017Мова: Науково-теоретичний часопис з мовознавстваhttps://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/12856Цель данной работы — определить черты, общие для фразеологических единиц, которые возникают на основе местных / региональных сценариев и функционируют в территориально ограниченных локусах распространения русского языка. Кроме того, автор сделал попытку установить зависимость прецедентности фразеологизма от хронотопа как закономерной связи пространственно-временных координат, а также охарактеризовать особенности функционирования местных фразеологизмов в локусах, разных по признаку доминирующего в них социального и / или профессионального статуса русскоговорящего населения: в городе и селе. Объектом изучения стали региональные фразеологические единицы, субъектом  — региональные сценарии, порождающие прецедентные феномены, которые дают начало фразеологизации содержащих их единиц. Результатом данного исследования стало установление таких основных черт региональных фразеологизмов: территориальная ограниченность функционирования; трудности понимания значения носителями русского языка как родного, проживающими в других регионах; способность распространяться на другие территории и входить в общенациональный русский язык. Выводы указывают на непосредственную связь понятия прецедентного феномена в лингвистике с понятиями доминанты и хронотопа. С изменением доминанты восприятия процесса, действия, предмета, признака рождаются предпосылки к возникновению новых прецедентных феноменов и устареванию уже существующих. По мере распространения ПФ в коммуникативном пространстве искажаются сценарии их возникновения и стирается зависимость их функционирования от первичных сценариев. Проходя рубеж этой зависимости, фразеологизм как лингвосемиотический феномен синхронизируется в речи, теряет связь с прошлыми сценариями и ориентируется на семантическую сочетаемость в том или ином дискурсе.Мета роботи — визначити риси, спільні для фразеологічних одиниць, що виникають на підставі місцевих / регіональних сценаріїв і функціонують у територіально обмежених локусах поширення російської мови. Крім того, автор зробив спробу встановити залежність прецедентного фразеологізму від хронотопу як закономірний зв’язок просторово-часових координат, а також схарактеризувати особливості функціонування місцевих фразеологізмів у локусах, різних за ознакою домінування в них соціального і / або професійного статусу російськомовного населення: в місті та селі. Об’єктом вивчення стали регіональні фразеологічні одиниці, суб’єктом — регіональні сценарії, які породжують прецедентні феномени, що зумовлюють процеси фразеологізації задіяних у них одиниць. Результатом цього дослідження є визначення таких основних рис регіональних фразеологізмів: територіальна обмеженість функціонування; труднощі розуміння значення носіями російської мови як рідної, які є мешканцями інших регіонів; здатність поширюватися на інші території та імплантуватися до загальнонаціональної російської мови. Висновки вказують на безпосередній зв’язок поняття прецедентного феномена в лінгвістиці з поняттями домінанти і хронотопу. Зі зміною домінанти сприйняття процесу, дії, предмета, ознаки виникають передумови до створення нових прецедентних феноменів і старіння вже наявних. У міру поширення регіонального фразеологізму в комунікативному просторі спотворюються сценарії їх виникнення і стирається залежність їх функціонування від первинних сценаріїв. Проходячи межу цієї залежності, фразеологізм як лінгвосеміотичний феномен синхронізується в мові, втрачає зв’язок з минулими сценаріями й орієнтується на семантичну сполучуваність у тому чи іншому дискурсі.The purpose of this work is to define the features common to phraseological units that arise on the basis of local / regional scenarios and function in territorially limited regions of the spread of the Russian language. In addition, the author made an attempt to establish the dependence of the precedent of phraseological unit on the chronotope as a natural connection of space-time coordinates, and also to characterize the features of the functioning of local phraseological units in regions different in terms of social and / or professional status of the Russian-speaking population that dominates there: in the city and in the countryside. The object of study is regional phraseological units, the subject  — regional scenarios, generating precedent phenomena. The result of this study is the establishment of such basic features of regional phraseological units: territorial limitations of functioning; difficulties in understanding its meanings by native speakers of the Russian language living in other regions; ability to spread to other territories and to enter the national Russian language. The conclusions point to a direct link between the notion of a precedent phenomenon in linguistics and the notions of a dominant and a chronotope. As the dominant of perception of the process, action, object, and attribute changes, prerequisites arise for the emergence of new precedent phenomena and for the obsolescence of existing ones. As the phraseological unit spreads in the communicative space, the scenarios for their occurrence are distorted and the dependence of their functioning on the primary scenarios is erased. Passing the boundary of this dependence, phraseological unit as a lingvosemiotic phenomenon is synchronized in speech, loses its connection with past scenarios and focuses on semantic compatibility in one or another discourse.ruрегиональный фразеологизмпрецедентный сценарийпрецедентный феноменрусская речьгородская речьдиалектлингвокультурныйрегіональний фразеологізмпрецедентний сценарійпрецедентний феноменросійське мовленняміське мовленнядіалектлінгвокультурнийregional phraseologyprecedent scenarioprecedent phenomenonRussian speechurban speechdialectlingual & culturalArticle