Бондар, Олександр Іванович2018-10-112018-10-111996Записки з українського мовознавства = Opera in linguistica ukrainianahttps://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/19104зуміння його зводилося, власне, до значення перфекта як форми мішулого часу, що позначє дію, повністю здійснену в минулому, але із збереженням її результатів у теперішньому. Тобю перфекінісП) відповідала минулому результативному і належала до поля темпоральності. Пізніше перфек шість стали розглядати як категорію аспект у альної природи [напр.,9]. У площині розгляду функціональної граматики доцільно виділяти у функціонально-семантичному полі (ФСП) аспектуальності субполе перфектності, однак його семантика по іребує певних уточнень, зокрема у зв'язках із різними часовими зонами.ukcубполеперфектністьмовознавча наукаформи часутемпоральністьграматикачасові зонисемантикаArticle