Стоянова, Дарина ФедорівнаStoianova, Daryna F.2024-05-142024-05-142023Стоянова Д. Ф. Nomina agentis ta nomina actoris в Одеському списку «Малого збірника повчань» Теодора Студита XVIII ст. / Д. Ф. Стоянова // Мова. – 2023. – № 40. – С. 29–37.2307-4558https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/38092Метою даної статті є визначення словотвірних та лексико-семантичних особливостей найменувань nomina agentis та nomina actoris, зареєстрованих у «Малому збірнику повчань» Теодора Студита, на підставі чого схарактеризувати дані мовні одиниці як засоби архаїзації чи модернізації (осучаснення та наближення до народнорозмовної мови) тексту. Предмет дослідження — словотвірні та лексико-семантичні особливості іменників nomina agentis та nomina actoris. Дослідження ґрунтується на основі аналізу Одеського списку «Малих катехиз», що входить до збірника № 1/154, який зберігається в Одеській національній науковій бібліотеці. Усі зафіксовані іменники nomina agentis та nomina actoris поділяються за походженням на дві групи: питомі слов’янські мовні одиниці та запозичені; корінні слов’янські лексеми серед кожного номінативного ряду розподіляються на групи за словотвірними типами. У межах словотвірних типів відокремлюються лексико-семантичні групи. Виділення 2 лексико-семантичних груп — назв осіб за видом діяльності, характером занять, професією та номенів за характерними принципами поведінки — можливе для кожного словотвірного типу. Виокремлення інших лексико-семантичних груп є факультативним. Встановлено, що для слов’янських найменувань nomaina agentis найбільш продуктивними словотворчими формантами виявились -тел, -ник, -ец, непродуктивними -ица, *-jь та одиничним -ач, для утворення для назв nomina actoris найчастіше використовується афікс -ник, дуже рідко -ар. Відома науці стилістична диференціація між книжним афіксом -тел, афіксами -ник, -ец, які могли брати участь як у творенні книжних елементів, так і народно-розмовних, «Малих катехизах» не простежується. Результати дослідження дають змогу зробити висновок про низку факторів, якими могло бути спричинене це явище: особливості змісту проповідей, індивідуальне відчуттям книжника мовної норми, який працював над текстом, його підхід до підбору лексики та орієнтація на специфіку аудиторії, для якої призначалися тексти — добре підготовлені та освічені церковні служителі, ченці. Іншомовні запозичення представлені лише грецизмами, більшість з яких була засвоєна в давню епоху. Перспективи подальших досліджень вбачаємо в конкретизації ролі церковнослов’янської мови східної редакції на продуктивність даних словотвірних типів.ukТеодор Студит«Малий збірник повчань»nomina agentisnomina actorisсловотвірний типсловотворчий формантмовна нормаTheodore the Studite«Small Catechism»word-formation typewordformation formantlanguage normArticlehttps://doi.org/10.18524/230-4558.2023.40.3004712414-9489