Степанова, Тетяна ВалеріївнаСтепанова, Татьяна ВалерьевнаStepanova, Tetiana V.2014-10-022014-10-022002Підприємництво, господарство і правоhttps://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/5216Підприємництво, господарство і право : науково-практичний юридичний журнал / НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького . – Київ : Книжкова друкарня наук. книги. № 1, 2002.Повнота судового пізнання фактичних обставин справи означає, з одного боку, залучення всіх необхідних доказів, з другого - виключення зайвих, що захаращують цей процес. Прийняття доказів, які не мають значення для справи, містить загрозу судової помилки. Коло фактичних даних, які можуть переконати суд в існуванні тих або інших обставин, законом не обмежене. Це будь-які фактичні дані, до яких ставиться ряд вимог: передусім вони повинні бути здатними підтверджувати або спростовувати ті обставини справи, які цікавлять суд (причинно пов’язані з ними), а також знімати інформаційну невизначеність відносно підлягаючих встановленню фактів, тобто володіти належністю до справи1. Отже, під належністю доказів слід розуміти викорис-тання у справі тих фактичних даних, які мають значення для даної справи.ukколо фактичних данихдоказигосподарчій процесПОНЯТТЯ І ЗНАЧЕННЯ НАЛЕЖНОСТІ СУДОВИХ ДОКАЗІВ У ГОСПОДАРСЬКОМУ ПРОЦЕСІArticle