Стрельцова, Євдокія ДжонівнаStreltsova, Yevdokiia D.2020-12-162020-12-162019Visegrad Journal on Human Rightshttps://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/29928Формально уніфікація є обов’язковим іманентним елементом розвитку міжнародного права на сучасному етапі. Однак про самостійність цього феномену можна говорити лише тоді, коли стихійні форми уніфікації (як це відбувалося, наприклад, у Середні віки при створенні lex mercatoria колективними, але стихійними зусиллями багатьох учасників торгового обороту) втрачають значення, й уніфікація набуває ознак цілеспрямованої діяльності публічних інститутів (насамперед держав чи створених ними інститутів). Саме цей момент можна вважати точкою відліку для аналізу еволюції цього інституту. Міжнародно-правова система, як і будь-який інший правовий феномен, є не статичною нормативною системою, а «живим правом», що зазнає постійних трансформацій, реагуючи на зміни суспільного контексту. Реалізуються ці трансформації по-різному, і їх детермінація також є багаторівневою та нелінійною.International legal unification is a universal mechanism for the development of the international legal order, which is implemented in different historical contexts. The article analyzes the main stages of the development of international legal unification, the allocation ofwhich is based on the consideration of its complexity. A statement on the diversification of methods and tools of unification as a main trend in the context of increasing globalization processes and the formation of autonomous legal systems of integration associations is substantiated.ukunification of international lawinteraction between international and national lawmethods of unificationregionalizationdeformalization of international lawlegal globalizationуніфікація міжнародного прававзаємодія міжнародного та національного праваметоди уніфікаціїрегіоналізаціядеформалізація міжнародного правоваправова глобалізаціяArticle