Балан, Михайло АнатолійовичBalan, Mykhailo A.2026-07-022026-07-022026Балан М. А. Мотиваційна сфера майбутніх трудових мігрантів під час війни як психологічний ресурс : дис. … д-ра філос. у галузі 05 Соціальні та поведінкові науки : 053 ; 19.00.01 Загальна психологія, історія психологія / М. А. Балан ; наук. керівник З. О. Кіреєва ; Одес. нац. ун-т імені І. І. Мечникова. Одеса, 2026. 241 с.https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/44509Балан М.А. Мотиваційна сфера майбутніх трудових мігрантів під час війни як психологічний ресурс. Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація представлена на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності 053 "Психологія". – Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Одеса, 2026. Дисертаційна робота присвячена дослідженню особливостей мотиваційної сфери майбутніх трудових мігрантів під час війни як психологічного ресурсу . Робота містить вступ, три розділи, список використаних джерел, висновки і додатки. У першому розділі проведено теоретичний аналіз феномену й теорій міграції та простежено становлення поглядів на мотиваційно-ресурсну сферу людини. Зазначено, що в сучасних поглядах на міграцію її визначають як соціальний процес, який є невід'ємною частиною більш широких процесів економічних, політичних, культурних, технологічних та демографічних змін. Показано, що теорії міграції вчені об'єднують у дві загальні парадигми, дотримуючись більш загального поділу між «функціоналістською» та «історико-структурною» соціальною теорією. Констатується, що міграція є складною життєвою ситуацією, різновидом соціально-психологічної ситуації, яка висуває підвищені вимоги до адаптаційних ресурсів особистості, зумовлює зміни її психічного стану та характер взаємодії в системі «суб’єкт – ситуація». Представлено визначення мотивації як складного динамічного процесу, що визначає енергійність, спрямованість і стійкість поведінки особистості. Надано ретроспективний аналіз еволюції наукових підходів до досліджень мотиваційної сфери. Шляхом історико-теоретичного зрізу продемонстровано перехід від лінійних, механістичних схем детермінації (де індивід розглядався як пасивний об’єкт зовнішніх підкріплень чи біологічних драйвів) до системного розуміння особистості як проактивного, самодетермінованого суб’єкта життєдіяльності. Показано, що психологічні ресурси являють собою систему взаємопов’язаних компонентів (емоційних, мотиваційних, поведінкових, когнітивних та інших), які сприяють збереженню стресостійкості, самоконтролю, активності, енергійності та здатності приймати обґрунтовані рішення. Розглянуто ресурси як різноманітні засоби та можливості, що мають системну організацію й забезпечують адаптацію індивідів до життєвих викликів і стресових ситуацій. Резильєнтність концептуалізується як інтегративне координаційне ядро динамічної системи психологічних ресурсів, що забезпечує синергетичну взаємодію внутрішнього потенціалу особистості з чинниками соціокультурного середовища. У другому розділі описано етапи дослідження, розглянуто психодіагностичний інструментарій й методи математичної статистики; обґрунтовано і складено індивідуальні мотиваційні профілі мігрантів з метою виявлення та аналізу індивідуальних розбіжностей у структурі й вираженості мотиваційної сфери. Констатується, що мотиваційний профіль дозволяє: визначити, які саме чинники найбільш суттєво впливають на прагнення людини працювати, адаптуватися до нових умов та ефективно функціонувати у професійному середовищі; врахувати індивідуальні особливості мотивації, що сприяє підвищенню продуктивності та задоволеності мігрантів своєю діяльністю; формувати персоналізовані програми підтримки та розвитку для трудових мігрантів, включно з навчанням, психологічною підтримкою та соціальною адаптацією; систематизувати дані про мотиваційні особливості мігрантів, виявити закономірності, які можуть бути використані для удосконалення кадрових та соціальних політик, а також для порівняльних досліджень мотивації у різних країнах та культурах. Продемонстровано, що встановлені індивідуальні профілі мають відмінності як у рівні вираженості окремих мотивів, так і в їх ієрархії, що свідчить про відсутність єдиного домінуючого мотиваційного патерна в досліджуваній вибірці. Мотиваційна сфера респондентів характеризується гетерогенністю та індивідуальною специфікою, де кожен профіль є унікальним поєднанням внутрішніх і зовнішніх мотивів. Зазначено, що формування індивідуальних мотиваційних профілів респондентів дозволяє кадровим агентствам та роботодавцям точно оцінити пріоритети, внутрішні та зовнішні драйвери мотивації трудових мігрантів. У третьому розділі проведено емпіричне вивчення особливостей мотиваційно-ресурсної сфери у майбутніх мігрантів та резидентів під час війни. Виявлено поляризований характер мотиваційного профілю майбутніх мігрантів, виокремлено наскрізне ядро мотивації (цікава робота, умови праці, заробітна плата) на тлі вираженого розколу вибірки щодо значущості соціальних контактів. Встановлено мотиваційний профіль резидентів, що характеризується вираженою орієнтацією на професійний розвиток (самовдосконалення, цікава робота, креативність) за умови чіткої структуризації трудового процесу. Встановлено моделі мотиваційних профілів майбутніх мігрантів та резидентів. У мігрантів модель складається з двох факторів: перший фактор поєднує прагнення до досягнень, потребу в різноманітності й змінах при ігноруванні фізичних умов праці. Другий фактор репрезентує соціально-комунікативну орієнтацію, пов’язану з потребою у взаємовідносинах і соціальних контактах. У резидентів модель мотиваційного профілю складається з трьох факторів. Перший фактор відображає орієнтацію резидентів на зміни та креативність. Другий фактор репрезентує соціально-матеріальну орієнтацію, пов’язану з потребою у взаємовідносинах і соціальних контактах. Третій фактор демонструє соціально-статусну спрямованість за зниженого інтересу до роботи. Вивчено психологічні ресурси (резильєнтність, оптимізм, цілепокладання, досвід, темпоральні ресурси, рівень адаптованості, саморегуляцію) у майбутніх мігрантів й резидентів. Здійснено порівняльний аналіз ресурсної сфери досліджуваних груп. Визначено специфіку розподілу типів темпераменту як психофізіологічної основи адаптації. Встановлено переважання середнього рівня резильєнтності в обох вибірках. Доведено, що майбутні мігранти виявляють вищу загальну адаптованість до життєвих змін. З’ясовано особливості саморегуляції та темпоральних ресурсів у досліджуваних групах. Доведено, що проявами деструкції емоційної резильєнтності в обох вибірках виступають тривожність та агресивність, які обмежують внутрішній потенціал особистості. Встановлено розбіжності в часовій перспективі: майбутні мігранти переважно орієнтовані на майбутнє, що забезпечує високу узгодженість їхніх намірів. Виявлено специфіку цілепокладання, за якої життєві орієнтири мігрантів мають вигляд емоційно забарвлених суб’єктивних намірів без конкретного планування, а цілі резидентів здебільшого зміщені в екзистенційну та ціннісно-смислову сфери без чіткої часової визначеності. Виявлено, що передміграційний період супроводжується підвищеною схильністю респондентів до прокрастинації, зумовленою емоційним напруженням та високою невизначеністю майбутнього. Встановлено, що резиденти демонструють вищу часову пунктуальність і загалом вищий рівень оптимістичних очікувань. Визначено моделі ресурсної сфери у групах і роль резильєнтності як базового компонента ресурсної сфери майбутніх мігрантів та резидентів, що реалізує принципово різні адаптаційні функції. Обґрунтовано трифакторні моделі ресурсно-мотиваційної сфери досліджуваних груп, що виявили принципову розбіжність у характері взаємозв'язку між ресурсами та мотивацією. У майбутніх мігрантів констатовано синергетичну систему, де психологічні ресурси безпосередньо пов’язані з мотиваційними чинниками: внутрішня стійкість та адаптивність мобілізують мотивацію досягнень, матеріальну стабільності і прагнення до життєвих змін, тоді як тривожність виступає єдиним деструктором, що знижує інтерес до змістовної праці. Натомість у резидентів виявлено розбалансовану й фрагментовану систему, де ресурси та мотивація не утворюють підсилювального зв'язку, а перебувають у напруженому компенсаторному балансі. Показано, що у майбутніх мігрантів стійкість виступає головним внутрішнім драйвером: вона міцно пов’язана з мотивацією, запускає прагнення до успіху та активно скеровує особистість до життєвих змін. У резидентів стійкість відірвана від їхніх прагнень і працює як захисний щит: вона не підсилює мотивацію, а її зниження лише змушує людину ховатися за чіткі зовнішні правила та регламент роботи. Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що: вперше встановлено: взаємозв’язок мотиваційних факторів і ресурсів у майбутніх мігрантів та резидентів; побудовано трифакторні моделі ресурсно-мотиваційної сфери, що фіксують принципову розбіжність життєвих стратегій у майбутніх мігрантів та резидентів; побудовано двофакторну модель мотиваційного профілю майбутніх мігрантів та моделі психологічних ресурсів; феномен латентної поляризації мотиваційного профілю особистості в умовах міграційного вибору, що поєднує наскрізне мотиваційне ядро (цікаву працю, ергономічні умови та заробітну плату) із вираженим розщепленням вибірки за соціально-комунікативними чинниками на автономну та колективістську стратегії адаптації; уточнено трансформаційний вектор міграційних очікувань — від прагнення соціокультурного статусу й впливу до прагматичного забезпечення базових умов життєдіяльності; мотиваційний профіль резидентів, що характеризується вираженою орієнтацією на професійний розвиток (самовдосконалення, цікава робота, креативність) за умови чіткої структуризації трудового процесу; роль резильєнтності як базового компонента ресурсної сфери майбутніх мігрантів та резидентів, що реалізує принципово різні адаптаційні функції; доведено принципову відмінність у системній організації ресурсно-мотиваційної сфери (за результатами регресійного моделювання) груп: у майбутніх мігрантів це взаємопідсилювальна система, у резидентів — розбалансована й фрагментована структура; особливості цілепокладання майбутніх мігрантів і резидентів; дістали подальшого розвитку: уявлення про взаємозв’язки між темпоральними ресурсами у майбутніх мігрантів; уявлення про кольорову картину майбутнього, що постає як поєднання активності, надії та внутрішньої рівноваги; наявність субгрупи мігрантів із низькою резильєнтністю, що блокує адаптацію в умовах невизначеності. Практична значущість дисертаційного дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути широко використані для розробки та впровадження ефективних психосоціальних інтервенцій, спрямованих на відновлення та зміцнення ресурсної сфери особистості майбутніх трудових мігрантів і резидентів. Отримані дані можуть бути застосовані: у навчальному процесі — при викладанні нормативних дисциплін «Загальна психологія», «Психологія здоров’я», а також вибіркової дисципліни «Психологічні ресурси особистості» (довідка «Акт впровадження» № 09-01-130 від 19.01.2026 року). Результати дослідження дозволяють збагатити зміст курсів сучасними даними про мотиваційно-ресурсні особливості особистості в умовах міграційного вибору; у практичній діяльності психологів, психотерапевтів, педагогів, соціальних працівників та фахівців міграційних служб. Розроблені на основі дослідження рекомендації можуть бути використані для надання психологічної підтримки особам, які планують трудову міграцію, а також тим, хто залишається в країні (довідка № I-11 від 23 квітня 2025 року, надана Центром життєстійкості Ізмаїльської територіальної громади, акт впровадження, наданий Благодійною організацією «Благодійний фонд «Шлях відбудови», від 05.05.2025); при розробці програм психологічної підготовки та адаптації потенційних мігрантів, програм підвищення резильєнтності, зміцнення мотивації досягнення та формування реалістичних життєвих цілей. Результати дослідження мають прикладну цінність для підвищення якості психологічної допомоги, профілактики емоційного вигорання та дезадаптації в умовах невизначеності, а також сприяють більш ефективній соціально-психологічній роботі з різними верствами населення. Перспективами подальших досліджень є вивчення особливостей ресурсної сфери у трудових мігрантів, які вже працюють за кордоном під час війни.Balan M.A. The Motivational Sphere of Future Labor Migrants During the War as a Psychological Resource. – Manuscript. The dissertation is submitted for the degree of Doctor of Philosophy in specialty 053 “Psychology.” – Odesa National I. I. Mechnikov University, 2026. The dissertation is devoted to the study of the characteristics of the motivational sphere of future labor migrants during the war as a psychological resource. The work includes an introduction, three chapters, a list of references, conclusions, and appendices. In the first chapter, a theoretical analysis of the phenomenon and theories of migration is conducted, and the development of views on the motivational-resource sphere of a person is traced. It is noted that modern perspectives define migration as a social process that is an integral part of broader economic, political, cultural, technological, and demographic changes. Migration theories are shown to be united into two general paradigms, reflecting a broader division between “functionalist” and “historical-structural” social theory. It is stated that migration is a complex life situation, a type of socio-psychological situation that places increased demands on an individual’s adaptive resources, causes changes in their mental state, and influences the nature of their interaction within the “subject–situation” system. Motivation is defined as a complex, dynamic process that determines the intensity, direction, and stability of an individual’s behavior. A retrospective analysis of the evolution of scientific approaches to studying the motivational sphere is provided. Through a historical and theoretical perspective, a transition is demonstrated from linear, mechanistic schemes of determination (where the individual was considered a passive object of external reinforcements or biological drives) to a systemic understanding of personality as a proactive, self-determined subject of life activity. It is shown that psychological resources constitute a system of interconnected components (emotional, motivational, behavioral, cognitive, and others) that contribute to maintaining resilience to stress, self-control, activity, vitality, and the ability to make well-reasoned decisions. Resources are considered as diverse means and opportunities with a systemic organization that ensure individuals’ adaptation to life challenges and stressful situations. Resilience is conceptualized as the integrative coordinating core of a dynamic system of psychological resources, which ensures the synergistic interaction between an individual’s internal potential and the factors of the socio-cultural environment. The second chapter presents the stages of the research, psychodiagnostic tools, and methods of mathematical statistics. Individual motivational profiles of migrants are developed to identify and analyze individual differences in the structure and expression of the motivational sphere. It is concluded that motivational profiles allow one to: determine which factors most significantly influence a person’s desire to work, adapt to new conditions, and function effectively in a professional environment; take into account individual motivational characteristics, contributing to increased productivity and satisfaction; design personalized support and development programs for labor migrants (including training, psychological support, and social adaptation); systematize data on migrants’ motivational characteristics and identify patterns useful for improving personnel and social policies, as well as for cross-cultural comparative research. It is demonstrated that the identified individual profiles differ both in the level of expression of specific motives and in their hierarchy, indicating the absence of a single dominant motivational pattern in the sample. The motivational sphere of respondents is heterogeneous and individually specific, with each profile representing a unique combination of internal and external motives. It is noted that creating individual motivational profiles allows recruitment agencies and employers to accurately assess migrants’ priorities and motivational drivers. In the third chapter, an empirical study of the characteristics of the motivational–resource sphere in prospective migrants and residents during wartime is presented. A polarized nature of the motivational profile of prospective migrants is identified, with a core motivational nucleus (interesting work, working conditions, salary) distinguished against the background of a pronounced division in the sample regarding the importance of social contacts. The motivational profile of residents is also established, characterized by a strong orientation toward professional development (self-improvement, interesting work, creativity) under conditions of clearly structured work processes. Models of motivational profiles for prospective migrants and residents are identified. For migrants, the model consists of two factors: the first factor combines achievement motivation and the need for variety and change, while disregarding physical working conditions; the second factor represents a socio-communicative orientation associated with the need for relationships and social contacts. For residents, the motivational profile model consists of three factors: the first factor reflects an orientation toward change and creativity; the second factor represents a socio-material orientation, associated with the need for relationships and social contacts; the third factor demonstrates a socio-status orientation combined with reduced interest in work. Psychological resources (resilience, optimism, goal-setting, experience, temporal resources, level of adaptability, and self-regulation) in prospective migrants and residents are examined. A comparative analysis of the resource sphere in the studied groups is conducted. The specifics of the distribution of temperament types as a psychophysiological basis for adaptation are identified. A predominance of a medium level of resilience is found in both samples. It is demonstrated that prospective migrants exhibit higher overall adaptability to life changes. The features of self-regulation and temporal resources in the studied groups are clarified. It is proven that manifestations of the destruction of emotional resilience in both samples include anxiety and aggressiveness, which limit the individual’s internal potential. Differences in time perspective are established: prospective migrants are primarily future-oriented, which ensures a high level of coherence in their intentions. Specific features of goal-setting are revealed, in which migrants’ life orientations take the form of emotionally colored subjective intentions without concrete planning, while residents’ goals are mostly shifted toward existential and value-meaning domains without clear temporal definition. It is found that the pre-migration period is accompanied by an increased tendency toward procrastination, caused by emotional tension and a high level of uncertainty about the future. Residents are shown to demonstrate greater time punctuality and, overall, a higher level of optimistic expectations. Models of the resource sphere in both groups are identified, as well as the role of resilience as a core component of the resource sphere in prospective migrants and residents, performing fundamentally different adaptive functions. Three-factor models of the resource–motivational sphere of the studied groups are substantiated, revealing fundamental differences in the nature of the interrelationship between resources and motivation. Among prospective migrants, a synergistic system is identified, in which psychological resources are directly linked to motivational factors: internal stability and adaptability mobilize achievement motivation, material stability, and the aspiration for life changes, while anxiety acts as the sole destructive factor reducing interest in meaningful work. In contrast, among residents, an imbalanced and fragmented system is identified, where resources and motivation do not form a reinforcing relationship but exist in a tense compensatory balance. It is shown that for prospective migrants, resilience acts as a key internal driver: it is strongly connected to motivation, initiates the pursuit of success, and actively directs the individual toward life changes. For residents, resilience is detached from their aspirations and functions as a protective shield: it does not enhance motivation, and its decline only leads individuals to rely more on rigid external rules and work regulations. Scientific novelty of the obtained dissertation results lies in the following: For the first time, the study establishes: the interrelationship between motivational factors and resources in prospective migrants and residents; three-factor models of the resource–motivational sphere, capturing fundamental differences in life strategies between prospective migrants and residents; a two-factor model of the motivational profile of prospective migrants, as well as models of psychological resources; the phenomenon of latent polarization of the individual’s motivational profile in the context of migration choice, which combines a core motivational nucleus (interesting work, ergonomic working conditions, and salary) with a pronounced split of the sample along socio-communicative factors into autonomous and collectivist adaptation strategies. The following have been refined: the transformational vector of migration expectations—from striving for sociocultural status and influence to the pragmatic provision of basic living conditions; the motivational profile of residents, characterized by a strong orientation toward professional development (self-improvement, interesting work, creativity) under conditions of clearly structured work processes; the role of resilience as a fundamental component of the resource sphere for both prospective migrants and residents, which performs fundamentally different adaptive functions. It has been proven: a fundamental difference in the systemic organization of the resource–motivational sphere (based on regression modeling) between the groups: in prospective migrants, it is a mutually reinforcing system, while in residents it is an imbalanced and fragmented structure; specific features of goal-setting in prospective migrants and residents. Further developed: ideas about the interconnections between temporal resources in prospective migrants; the concept of the “color image of the future,” which appears as a combination of activity, hope, and internal balance; the existence of a subgroup of migrants with low resilience, which hinders adaptation under conditions of uncertainty. The practical significance of this dissertation research lies in the fact that its findings can be widely applied to the development and implementation of effective psychosocial interventions aimed at restoring and strengthening the personal resources of prospective labor migrants and residents. The data obtained can be applied: in the educational process—when teaching the required courses “General Psychology” and “Health Psychology,” as well as the elective course “Psychological Resources of the Individual” (see “Implementation Act” No. 09-01-130 dated January 19, 2026). The findings of this study can be used to enrich course content with up-to-date information on the motivational and resource-related characteristics of individuals facing migration decisions. In practice, this applies to psychologists, psychotherapists, educators, social workers, and migration service specialists. The recommendations developed based on this study can be used to provide psychological support to individuals planning labor migration, as well as to those who remain in the country (Certificate No. I-11, dated April 23, 2025, was issued by the Resilience Center of the Izmail Territorial Community, Implementation Act provided by the Charitable Organization "Charitable Foundation 'Path of Reconstruction'", dated May 05, 2025). They are also useful in developing psychological preparation and adaptation programs for potential migrants, programs to enhance resilience, strengthen achievement motivation, and establish realistic life goals. The research findings have practical value for improving the quality of psychological assistance, preventing emotional burnout and maladjustment in conditions of uncertainty, and facilitating more effective social and psychological work with various segments of the population. Future research should focus on studying the resource sphere of migrants already working abroad during wartime.ukрезильєнтністьоптимізмчасова перспективапсихологічні ресурсимотиваціямотиваційні факторимотиваційно-ресурсна сфераіндивідуальна поведінкапрокрастинаціясамоорганізація в часітривалий стресмігрантирезидентивійнаадаптаціяresilienceoptimismtime perspectivepsychological resourcesmotivationmotivational factorsmotivational-resource sphereindividual behaviorprocrastinationtime self-organizationprolonged stressmigrantsresidentswaradaptation053 Психологія19.00.01 Загальна психологія, історія психологіяThesis159.923.2:159.947.5:331.556.46-051(043.5)