Скалацька, Олена ВіталіївнаСкалацкая, Елена ВитальевнаSkalatska, Olena V.2019-05-022019-05-022018Діалог: медіа-студії : зб. наук. працьhttps://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/23839Мета роботи полягає в експлікації комунікативного аспекту репрезентації іміджу індивіда в різноманітних просторах. Конкретним матеріалом, на якому продемонстровано дію концепції, є представлення іміджу індивіда в реальному житті різноманітним соціальним групам та створення акаунта в соціальних мережах. Методологією є драматургічний підхід І. Гофмана, топологічна рефлексія В. Савчука, інтерактивно-драматургічний підхід В. Ільїна, компаративістський аналіз. Зазначена методологія дозволяє простежити технології створення іміджу як модну соціальну практику, яка має певні відмінності у віртуальному та реальному просторах. Драматургічний підхід дозволяє простежити динаміку змін іміджу, пов’язаних з простором і часом. Імідж визначено як соціальний образ, головною особливістю якого є мінливість. Акцентується увага на тому, що вагомою складовою іміджу є візуальність, яка ґрунтується на тенденціях моди. У цьому випадку мода виступає як візуальна практика побудови іміджу для кодування соціальних ролей індивіда. Простежено взаємозв’язок практики створення іміджу індивіда з простором моди та його практики кодування/декодування зовнішнього образу, представлення індивіда в різноманітних соціальних групах за допомогою драматургічного підходу. Запропонована загальна модель дозволяє конкретизувати технології побудови іміджу як системи сучасних кодів, метою якої є створення повідомлення для певних соціальних груп. Структурні елементи та комунікаційні компоненти іміджу можуть стати об’єктом дослідження наступних публікації.Цель работы заключается в экспликации коммуникативного аспекта репрезентации имиджа индивида в различных пространствах. Конкретным материалом, на котором продемонстрировано действие концепции является представление имиджа индивида в реальной жизни разнообразным социальным группам, и создание аккаунта в социальных сетях. Методологией исследования является драматургический подход И. Гофмана, топологическая рефлексия В. Савчука, интерактивно-драматургический подход В. Ильина, компаративистский анализ. Акцентируется внимание на том, что имиджформирующая информация, несмотря на ее цель - представить собственный образ определенным социальным группам с учетом символических кодов аудитории, подвергается значительному субъективному влиянию (аудитории и объекта имиджа), связанного с добавлением индивидуальной интерпретации в кодирование образа, что может осложнить его декодирование. Репрезентация имиджа индивида многоканальна, при взаимодействии с различными социальными группами происходит декодирование смыслов, закодированных в этом образе. Проанализированы особенности представления имиджа в реальности и виртуальных пространствах. Отмечено, что социальные сети расширяют количественные показатели аудитории и ограничивают информацию, которая подается в физическом пространстве. Акцентируется внимание на необходимости контроля источников и каналов распространения информации об имидже индивида.The purpose of the research is to explicate the communicative aspect of an individual’s image representation in a variety of spaces. The effects of the concept are demonstrated on the material of an individual’s image construction in real life to some social groups through the creation of an account in social networks. The dramatic approach (I. Hoffmann), topological reflection (V. Savchuk), interactive and dramatic approach (V. Ilyin), comparative analysis are among the research’s methods. Despite the image-forming information’s aim to present an individual image to some social groups, taking into account the symbolic codes of an audience, the information has been changing because of a subjective influence (by the audience and the image’s owner), the influence is caused by an individual interpretation adding to the image coding, thus a decoding process might be complicated. The peculiarities of the image presentation in some real and virtual spaces were analyzed. It was concluded, that social networks exaggerate quantitative indicators and limit information, which is presented in the physic space. It was stressed on the necessity of sources and the channels of image information transmitting control.ukіміджпредставленнядраматургічний підхідсоціальний образсоціальні мережіпростірсоціальні практикиимиджаудиториярепрезентациякодированиедекодированиеimageaudiencerepresentationcodingdecodingArticle