Долусова, Наталя ВалерiївнаДолусова, Наталья ВалерьевнаDolusova, Natalia V.2019-08-052019-08-052019Записки з романо-германської філології = Writings in Romance-Germanic Philologyhttps://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/24923Стаття присвячена аналізу структури та лексиці інвокації Ізіди у відомому окультному романі Діон Форчун «Жриця Моря». Діон Форчун – містик, кабалістка, член герметичного ордену Золотої Зорі, засновниця ордену Братство Внутрішнього Світла, а її твори увійшли в золоту скарбницю руху нью ейдж. Роман «Жриця Моря» значно вплинув на формування сучасних релігійних течій шанування Великої Богині, зокрема на вікканство. Об’єктом дослідження у статті є інвокація – релігійний текст призову єгипетської богині Ізіди, як уособлення Великої Матері. Ізіда у романі постає, як богиня Місяця, яка є «Морем» (Sea) – Первісним Океаном, з якого з’явилося життя. Тут читач знайомиться з окультною філософією, що всі богині є одна Богиня, тому в інвокації знаходимо імена богинь різних пантеонів – єгипетського (Isis), грецького (Aphrodite, Hera, Persephone, Hecate, Ea/Rhea, Ge/Gaia), семітського (Astarte, Ashtoreth), а також сакральні імена Binah, Levanah. Жриця Моря призиває Ізіду у двох іпостасях - Вкрита Ізіди (Isis Veiled) та Викрита Ізіда (Isis Unveiled). Інвокація складається з трьох частин: зачину, основної частини та кінцівки. В зачині жриця закликає богиню прийти. Вона не просить, її звертання схоже на наказ. Тут указуються місце і час ритуалу, богиня заклинається сакральними іменами. Основна частина інвокації розповідається від імені Ізіди, про що свідчить вживання займенника першої особи однини. У даному контексті знаходимо епітети та метафори на позначення жіночих символів, що характеризують богиню. Крім цього, тут також вживаються імена схожих за функцією богинь різних пантеонів. Закінчується інвокація фінальною строфою, де указується, що богиня відгукнулась на призов та прийшла в означений час до певної особи.Статья посвящена анализу структуры и лексики инвокации Изиды в известном оккультном романе Дион Форчун «Жрица Моря». Дион Форчун - мистик, кабалистка, член герметического ордена Золотой Зари, основательница ордена Братство Внутреннего Света, а ее произведения вошли в золотую сокровищницу движения нью эйдж. Роман «Жрица Моря» оказал значительное влияние на формирование современных религиозных течений почитания Великой Богини, в частности на викканство. Объектом исследования в статье является инвокация - религиозный текст призыва египетской богини Изиды, как олицетворения Великой Матери. Изида в романе представлена как богиня Луны, которая является «Морем» (Sea) - Первоначальным Океаном, из которого возникла жизнь. Здесь читатель знакомится с оккультной философией: все богини есть одна Богиня. Как следстие, в инвокации находим имена богинь разных пантеонов - египетского (Isis), греческого (Aphrodite, Hera, Persephone, Hecate, Ea / Rhea, Ge / Gaia), семитского (Astarte, Ashtoreth), а также сакральные имена Binah, Levanah. Жрица моря призывает Изиду в двух ипостасях – Изида Облаченная (Isis Veiled) и Изида Разоблаченная (Isis Unveiled). Инвокация состоит из трех частей: зачина, основной части и окончания. В зачине жрица призывает богиню прийти. Она не просит, ее обращение похоже на приказ. Здесь указываются место и время ритуала, богиня заклинается сакральными именами. Основная часть инвокации повествуется от имени Изиды, о чем свидетельствует употребление местоимения первого лица единственного числа. Здесь находим эпитеты и метафоры, обозначающие женские символы, характеризующие богиню. Кроме этого, в данном контексте употребляются имена схожих по функции богинь разных пантеонов. Заканчивается инвокация финальной строфой, где, от лица богини, указывается, что она откликнулась на призыв и пришла в назначенное время к определенному лицу.The article is devoted to the analysis of the structure and vocabulary of the invocation of Isis in the famous occult novel “The Sea Priestess” by Dion Fortune. The author is a mystic, a Kabbalist, a member of the Hermetic Order of the Golden Dawn, the founder of the Order of the Brotherhood of the Inner Light. Her works are included in the golden treasury of the New Age movement. The novel “The Sea Priestess” had a significant influence on the formation of modern religious movements honoring the Great Goddess, in particular, on Wicca. The object of the study in the article is the invocation - the religious text calling on the Egyptian Goddess Isis, as a personification of the Great Mother. Isis is represented in the novel as the Goddess of the Moon, who is the «Sea» - the Original Ocean from which life spawned. Here the reader becomes acquainted with the occult philosophy: all goddesses are one Goddess. As a consequence, in the invocation we find the names of goddesses of different pantheons - Egyptian (Isis), Greek (Aphrodite, Hera, Persephone, Hecate, Ea / Rhea, Ge / Gaia), Semitic (Astarte, Ashtoreth), as well as the sacral names Binah, Levanah. The priestess of the sea calls Isis in two images - Isis Veiled and Isis Unveiled. Invocation consists of three parts: the beginning, the main part and the end. In the beginning, the priestess calls upon the goddess to come. She does not ask, her appeal sounds more like a demand. The place and time of the ritual are indicated here and the Goddess is enchanted with sacred names. The main part of invocation is narrated on behalf of Isis, as evidenced by the use of the first person singular pronoun. Here we find epithets and metaphors denoting female symbols, characterizing the Goddess. In addition, the names of goddesses from different pantheons are used in this context,. The final stanza of the invocation comprises the indication that Isis responded to the call and has come unto a particular person.ukінвокаціяВелика БогинямісяцьІзідамореинвокацияВеликая БогинямесяцИзидаinvocationthe Great GoddessMoonIsisSeaArticle