Синявська, Леся Іванівна2019-07-082019-07-082003Історико-літературний журналhttps://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/24707Вагомою, але й досі належним чином не осмисленою складовою частиною прозової спадщини Володимира Винниченка є його романістика. Як слушно зазначають дослідники, "вона виразно розпадається на дві рівновеликі частини. Першу складають соціально-психологічні романи, написані митцем до його еміграції 1920 року. Це романи "Посвій" і "Божки", "Чесність з собою", "Рівновага", "Хочу!", "Записки кирпатого Мефістофеля", "Заповіт батьків" [1, 175]: "Сонячна машина", Поклади золота", "Вічний імператив", "Лепрозорій", "Нова заповідь"’ Слово за тобою, Сталіне!".ukВолодимир Винниченкороманістикасоціально-психологічний романпрозова спадщинаArticle