Стрій, Людмила ІванівнаКовальчук, Ірина2018-04-242018-04-242017Філологічні студіїhttps://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/13820Власні назви людей посідають важливе місце в лексичному складі мови, оскільки антропоніміка є невичерпним джерелом для вивчення і мови, і культури кожного народу. Лінгвістична наука, що вивчає власні назви – ономастика, її проблематика охоплює власні імена людей (антропоніміка), назви географічних об’єктів (топоніміка), установ і торгових марок (ергоніміка) тощо. Традиції вивчення власних імен в україністиці давні і потужні: в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова тривалий час працював відомий фахівець з ономастики, доктор філологічних наук, член-кореспондент АН України Ю. О. Карпенко, учні якого продовжують традиції одеської ономастичної школи (О. Ю. Карпенко, М. Ю. Карпенко, Е. В. Боєва, Г. Ю. Касім, Т. І. Крупеньова, М. Р. Мельник, Г. І. Мельник, І. В. Мурадян, О. О. Порпуліт, Г. В. Сеник та ін.). Проте окремі питання ономастики залишаються нерозв’язаними, що і визначає актуальність нашої роботи, присвяченої антропонімічним проблемам. Метою дослідження є пошук і систематизація прізвиськ мешканців сіл Ковельського району Волинської області та аналіз їх структурно-семантичних особливостей. Матеріалом для дослідження слугували прізвиська (180 одиниць), зібрані експедиційним шляхом (прізвиська людей, які проживають у селах Любитів, Колодяжне, Воля-Ковельська та Воля-Любитівська Ковельського району Волинської області).otherпрізвиськаКовельський районВолинська областьвласні назви людейантропонімікаономастикаArticle