Святошнюк, Арина ЛеонідівнаSviatoshniuk, Aryna L.2026-02-252026-02-252025Святошнюк А. Л. Процесуальні особливості визначення походження дитини за законодавством України та деяких зарубіжних країн. Правова держава. 2025. Вип. 60. С. 105–114.2411-2054https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/43552Наукову статтю присвячено комплексному дослідженню правових механізмів і процесуальних аспектів встановлення батьківства та материнства в Україні та провідних країнах світу. Актуальність теми зумовлена трансформацією сімейних відносин під впливом цифровізації, глобалізаційних процесів та активного застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). У роботі детально проаналізовано норми глави 12 Сімейного кодексу України, що регулюють презумпцію батьківства, добровільний і судовий порядки визначення походження дитини. Особливу увагу приділено змінам у цивільному процесуальному законодавстві станом на 2025 рік зарубіжних країн, зокрема ролі судово-генетичної експертизи як пріоритетного доказу та наслідкам ухилення від її проведення. У межах порівняльного аналізу досліджено досвід Франції та Німеччини, де у 2024–2025 роках відбулися реформи, спрямовані на захист права дитини знати своє походження та впровадження транскордонного визнання батьківства через «Європейський сертифікат батьківства». Автором виявлено тенденцію до гармонізації українського законодавства з міжнародними стандартами, зокрема Конвенцією ООН про права дитини та практикою ЄСПЛ. У науковій статті запропоновано концепцію «цифрового батьківства», яка передбачає легалізацію цифрових слідів (метаданих месенджерів, геолокацій, спільних цифрових активів) як офіційних доказів у сімейних спорах. Запропоновано внесення змін до ЦПК України щодо автоматизації процесуальних наслідків ухилення від ДНК-тестування. Обґрунтовано необхідність впровадження обов’язкової медіації у справах про оспорювання батьківства задля забезпечення найкращих інтересів дитини. Висновки статті містять практичні рекомендації щодо вдосконалення реєстраційних процедур в умовах воєнного стану та цифровізації державних реєстрів у 2025 році.The scientific article is devoted to the procedural aspects of determining the child’s origin under the legislation of Ukraine and foreign countries: a comparative legal analysis (2025 context). This scientific article is devoted to a comprehensive study of legal mechanisms and procedural aspects of establishing paternity and maternity in Ukraine and leading countries of the world. The relevance of the topic is driven by the transformation of family relations under the influence of digitalization, globalization processes, and the active use of assisted reproductive technologies (ART). The paper provides a detailed analysis of the norms of Chapter 12 of the Family Code of Ukraine, which regulate the presumption of paternity, as well as voluntary and judicial procedures for determining the child’s origin. Particular attention is paid to the changes in the civil procedural legislation of foreign countries as of 2025, specifically the role of forensic genetic testing (DNA) as priority evidence and the consequences of evading such testing. Within the framework of comparative analysis, the experience of France and Germany is examined, where reforms took place in 2024–2025 aimed at protecting the child’s right to know their origin and implementing cross-border recognition of parenthood through the “European Parenthood Certificate”. The author identifies a trend toward harmonizing Ukrainian legislation with international standards, including the UN Convention on the Rights of the Child and the case law of the ECHR. The scientific novelty of the article lies in the proposal of the “digital parenthood” concept, which involves the legalization of digital footprints (messenger metadata, geolocation, shared digital assets) as official evidence in family disputes. Amendments to the Civil Procedure Code of Ukraine are proposed regarding the automation of procedural consequences for evading DNA testing. The necessity of implementing mandatory mediation in cases of contesting paternity is justified to ensure the best interests of the child. The conclusions of the article contain practical recommendations for improving registration procedures under martial law and the digitalization of state registries in 2025.ukміжнародне приватне правоцивільний процессімейне право Українивизначення походження дитиниправовідносини батьків та дітейКонвенція про права дитинивизнання батьківства/материнствавстановлення батьківства/материнствапрезумпція батьківстванайкращі інтереси дитиниprivate international lawcivil procedureFamily Law of Ukrainedetermination of the origin of the childlegal relations between parents and childrenConvention on the Rights of the Childrecognition of paternity/maternityestablishment of paternity/maternitypresumption of paternitybest interests of the childArticlehttps://doi.org/10.18524/2411-2054.2025.60.34809735.076https://orcid.org/0000-0001-7728-3190