Базика, Євгенія ЛеонідівнаBazyka, Yevheniia L.2024-01-222024-01-222022Психологія та соціальна роботаhttps://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/37276Статтю присвячено вивченню проблеми психологічного благополуччя осіб у період середньої дорослості та представленню результатів дослідження співвідношення емоційної стійкості та психологічного благополуччя у людей віком від 40 до 60 років. Проаналізовано структурні характеристики психологічного благополуччя, психічного стану та досліджено їх взаємозв'язок. Використано теоретичні методи: аналіз наукових джерел для пошуку й ідентифікації сутності основних понять дослідження, синтез та узагальнення теоретико-методологічних підходів до проблеми психологічного благополуччя особистості. Емпіричні методи: психодіагностичні методи тестування, а саме: методика «Оцінка психічної активації, інтересу, емоційного тонусу, напруги та комфортності» та «Шкала психологічного благополуччя» К. Ріффа (адаптація Л.В. Жуковської, Є.Г. Трошихіної). Методи математичної статистики проводилися за допомогою програми SPSS, з використанням аналізу середніх величин, критерію узгодженості Пірсона (χ 2), статистичного критерію, кореляційного аналізу. Визначено, що респонденти які компетентні у різних галузях життєдіяльності, зокрема, у вибудовуванні позитивних відносин, почуваються комфортна і з піднятим настроєм. Доведено, що особистісне зростання і життєві цілі пов'язані з психічним станом, тобто люди можуть бути спрямовані на особистісне зростання та реалізацію цілей навіть за відсутності комфортного стану. Доведено, що у людей періоду середньої дорослості психологічне благополуччя та психічний стан тісно взаємопов'язані. Визначено, що велику роль у відчутті психологічного благополуччя грає особистісні параметри людини, а не ситуативний стан чи поточна ситуація. Встановлено суттєвий взаємозв'язок психологічного благополуччя та емоційної стійкості. Зроблено припущення, що дослідження в співвідношення тривожності, позитивних емоційних станів та психологічного благополуччя в різні вікові періоди та в різних життєвих ситуаціях дозволять виділити особливості властиві багатьом людям, які, так чи інакше, прагнуть досягнення успіхів у житті.The article is devoted to the study of the problem of psychological well-being of persons in the period of middle adulthood and the presentation of the results of the study of the relationship between emotional stability and psychological well-being in people aged 40 to 60 years. Research results. It was determined that respondents who are competent in various spheres of life, in particular, in building positive relationships, feel comfortable and in high spirits. These results can be useful when working with persons who are in an uncomfortable state, a state of temporary maladaptation during social destabilization. Conclusions. It has been proven that psychological well-being and mental state are closely related to people in middle adulthood. It was determined that a person's personal parameters, and not the situational state or the current situation, play a big role in the feeling of psychological well-being. A significant relationship between psychological well-being and emotional stability has been established. It is assumed that research into the relationship between anxiety, positive emotional states, and psychological well-being at different age periods and in different life situations will allow us to identify features characteristic of many people who, one way or another, strive to achieve success in life. Prospects are foreseen in the identification of sources of anxiety and positive emotions that change over the course of life, with the accumulation of social experience when the surrounding environment changes.ukпсихологічне благополуччяемоційна стійкістьособистістьперіод середньої дорослостіpsychological well-beingemotional stabilitypersonalitymiddle adulthoodВзаємозв’язок емоційної стійкості та психологічного благополуччя осіб періоду середньої дорослостіThe relationship between emotional stability and psychological well-being persons in middle adult periodArticlehttps://doi.org/10.18524/2707-0409.2022.1-2.286659