Микитин-Дружинець, Марія ЛьвівнаМатущак, Ірина2018-10-222018-10-222010Філологічні студіїhttps://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/19209Однією з важливих ознак літературного українського мовлення є його відповідність орфоепічним нормам. М.Пилинський визначає орфоепічну норму як “реальний, історично зумовлений і порівняно стабільний мовний факт, що відповідає системі мови і становить єдину можливість або найкращий для даного випадку варіант, відібраний суспільством на певному етапі загальнонародної (національної) мови в процесі спілкування” [9: 33].ukорфоепічні нормидослідження сучасних процесів у мовленні студентів“Козир-дівка” Г. Квітки-Основ’яненкаусне народне мовленняArticle