Толкаченко, Олена ВолодимирівнаTolkachenko, Olena V.2025-05-062025-05-062025Толкаченко О. В. Правові інструменти збору і передачі інформації/даних громадськістю в процесі відновлення довкілля України // Правова держава. – 2025. – № 57 : До 160-річчя ОНУ імені І. І. Мечникова. – С. 220–233.2411-2054https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/41241Статтю присвячено правовим питанням щодо забезпечення належного збору та передачі інформації/даних в Україні, які можуть вплинути на прийняття рішень в процесі відновлення довкілля України і притягнення до відповідальності Росії. Доступ до екологічної інформації, її збір, передача і аналіз під час військових дій є надзвичайно актуальним питанням. Попри це на сьогоднішній день існують певні правові проблеми щодо доступу до екологічних даних, які повинні бути у відкритому і прозорому доступі, та складності з правовими інструментами, які можуть забезпечити кінцевий результат, тобто прийняття екологічно значущих рішень. Проаналізовано систему open data та зроблено висновок, що удосконалення доступу до екологічної інформації, поліпшенню поінформованості громадськості щодо екологічних проблем, можливість проведення моніторингу і збору даних дають громадським організаціям та окремим громадянам мати можливість висказувати свою зацікавленість, а державним органам – розробити відповідний перелік таких інтересів і стимулювати підвищення ролі громадськості в процесі прийняття рішень, які можуть вплинути на стан навколишнього середовища. В статті досліджуються поняття «громадськість», «зацікавлена громадськість», а також аналізується міжнародний досвід проєктів в рамках «citizen science», які передбачають використання вченими даних, зібраних волонтерами, непрофесіоналами, спостерігачами, які не спеціалізуються в жодній певній галузі знань. Доводиться, що навіть під час повномасштабного вторгнення в Україні активно розвиваються проєкти громадянської науки, які містять не тільки наукову, а й безпекову складову. Для України це є одним з найважливіших моментів, оскільки, після війни буде гостро стояти питання щодо не стільки модернізації чи відродження старого, скільки щодо пропозицій принципово нових підходів до відновлення довкілля, в тому числі пропозицій щодо цифровізації або інших технологій у сфері збору, передачі та аналізу екологічної інформації та даних, які стосуються довкілля. Основні початкові кроки щодо екологічного відновлення країни повинні відбуватися у сфері атмосферного повітря, земельних, водних ресурсів, природно-заповідного фонду, поводження з відходами, забезпечення енергетичної безпеки та підвищення екологічної освіти і ролі громадськості в екологічних питаннях. Для вирішення проблем післявоєнного відновлення довкілля в межах нашої теми, варто зосередитися на наступних задачах забезпечення правових інструментів щодо: збору даних (у вигляді чи доступу до інформації, чи моніторингу довкілля), передачі даних (в легкій, доступній та, насамперед, сучасній формі) і аналізу даних, який повинен здійснюватися суб’єктом, котрий приймає рішення з питань, які стосуються негативного впливу на стан довкілля.The article is devoted to the legal issues regarding ensuring proper collection and transmission of information/data in Ukraine, which may influence decision-making in the process of environmental restoration of Ukraine and holding Russia accountable. Access to environmental information, its collection, transmission and analysis during military operations is an extremely urgent issue. Despite this, currently, there are certain legal problems connected to the access to environmental data, which should be in open and transparent access, and difficulties with legal instruments that can ensure the final result, that is, the adoption of environmentally significant decisions. The open data system was analyzed and it was concluded that improving access to environmental information, improving civic awareness of environmental problems, and the ability to conduct monitoring and collect data give the civic organizations and individual citizens the opportunity to express their interest, and for state bodies to develop an appropriate list of such interests and stimulate an increase in the role of the public in the decision-making process that may affect the state of the environment. The article explores the concepts of “public”, “interested public”, and analyzes the international experience of projects within the framework of “citizen science”, which involve the use by scientists of data collected by volunteers, non-professionals, observers who do not specialize in any particular field of knowledge. It is proved that even during a full-scale invasion in Ukraine, citizen science projects are actively developing, which contain not only a scientific, but also a security component. For Ukraine, this is one of the most important moments, since after the war the issue will be acute not so much about modernization or revival of the old, but about proposals for the fundamentally new approaches to environmental restoration, including proposals for digitalization or other technologies in the field of collection, transmission and analysis of information and data related to the environment. The main initial steps towards the country’s ecological restoration should take place in the areas of atmospheric air, land and water resources, nature reserves, waste management, ensuring energy security, and increasing environmental education and the role of the public in environmental issues. To solve the problems of post-war environmental restoration within the framework of our topic, it is worth focusing on the following tasks of providing legal instruments regarding: data collection (in the form of either access to information or environmental monitoring), data transmission (in an easy, accessible and, above all, modern form) and data analysis, which should be carried out by the party that makes decisions on issues related to the negative impact on the state of the environment.ukгромадськістьучасть громадськостіправові інструменти збору і передачі інформації/даних«citizen science»цифровізаціяекологічний моніторингpubliccivic participationlegal instruments information/data collection and transmissioncitizen sciencedigitalizationenvironmental monitoringArticlehttps://doi.org/10.18524/2411-2054.2025.57.32540034:35.078.3:502/504(477)https://orcid.org/0000-0002-3144-5286