Саєнко, Валентина ПавлівнаСаенко, Валентина ПавловнаSaienko, Valentyna P.2018-11-162018-11-162000Біблія і культура : зб. наук.стат.https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/19534Для людей, що змушені були жити в зоні особливого нагляду і тотальної нівеляції гуманістичних цілей (СРСР), 1937 рік був справді фатальним. В умовах апокаліптичного згущення трагічних барв безвиході, цивілізаційної петлі, оберненої в середньовічний фанатизм, біблійна парадигма була рятівною силою при польоті людства над прірвою. Несумісність іілософії любові до ближнього, зосередженої в Біблії і християнському вченні, і постулатів зічної боротьби з усім, що суперечило комуністичній догмі, призвела до глобальних конфліктів у всіх сферах буття людини XX ст. і, насамперед, — в такому чутливому нерві її діяльності, — як мистецтво. Знепритомнення культури внаслідок апокаліптичного струсу посилило її бажання зистояти завдяки вічним цінностям, зосередженим у духовній пам’яті планети - біблійних гритчах та різноманітних їх мистецьких інтерпретаціях, від яких, як від ладану нечиста сила, зтікала радянська література з її культом профанного, а не сакрального. Але завжди були творчі особистості, що рішуче відходили від заанґажованих канонів, які поставали проти нав’язуваних суспільних і естетичних бовванів.ukбіблійний мотивукраїнськата російська романістицятрактування“Сад Ґетсиманський”“Факультет непотрібних речей”Особливості трактування біблійних мотивів в українській та російській романістиці про апокаліптичний 1937 р. ("Сад Гетсиманський" І. Багряного та "Факультет непотрібних речей" Ю. Домбровського)Article