Кондратов, Костянтин Андрійович2018-05-072018-05-072017Кондратов, К. А. Вплив зовнішніх та внутрішніх чинників на становлення парламентаризму в Україні = The influence of external and internal factors on the formation of parliamentarism in Ukraine : дипломна робота бакалавра / К. А. Кондратов ; наук. кер. М. І. Мілова ; ОНУ ім. І.І. Мечникова, ІСН, Каф. політології . – Одеса, 2017 . – 48 с.https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/14707Мета і задачі дослідження – з'ясування природи, сутності та призначення українського парламенту в умовах становлення соціальної, правової держави, розроблення теоретико-правових засад функціонування парламенту України, уточнення його місця в системі органів державної влади. Для досягнення поставленої мети слід вирішити такі завдання: 1. Розкрити процес формування вітчизняної доктрини парламентаризму та еволюції представницьких органів влади в Україні з часу здобуття незалежності; 2. Встановити ознаки сучасного парламентаризму, спільні для України та Європи; 3. Дослідити місце парламенту в конституційній системі влади в Україні та його соціальне призначення в сучасних умовах; 4. Виявити соціально-економічні проблеми, які мають вирішуватися засобами законодавчого регулювання 5. проаналізувати діяльність Верховної Ради України щодо перспектив розвитку. Об'єктом дослідження є парламентаризм як інститут народовладдя взагалі та український парламентаризм з його особливостями, своєрідністю формування і функціонування в історичному минулому, на сучасному етапі розвитку. Предметом дослідження зовнішні і внутрішні чинники формування сучасної парламентської системи: правова природа, правовий статус, організаційно-правові умови функціонування та перспективи розвитку українського парламенту у контексті європейських і світових досягнень парламентаризму. Методологічною основою дослідження обрані: діалектичний метод наукового пізнання державно-правових процесів та явищ, який дає змогу розглядати їх у розвитку, зв'язку між собою і з суспільством, виявити сталі закономірності та тенденції системи парламентаризму і його складових. Також використані спеціальні наукові методи системного, історичного, структурно-функціонального та нормативно-порівняльного аналізу. Історичний метод використовувався для дослідження генези парламентаризму; системно-функціональний – для виявлення ознак парламентаризму, місця та ролі парламенту в системі органів державної влади; нормативно-порівняльний аналіз ставив своєю метою вивчення нормативно-правової бази законодавчої діяльності. Вітчизняна доктрина, заснована на різних підходах, полягає у поєднанні ідей федералізму і парламентаризму; у проектуванні побудови державної влади за принципом децентралізації та розвитку місцевого самоврядування; у схильності до двопалатного парламенту, одна з палат якого має представляти інтереси областей (М. Драгоманов); у створенні трьохступеневої системи представницьких органів, починаючи з місць (М. Грушевський); у прийнятті парламентом "народних" законів, тобто таких, що відповідають інтересам трудящого народу, у наданні важливого значення контролю за проведенням парламентських виборів, відповідальності депутата і виборців (І. Франко, М. Грушевський) тощо.uk6.030104 політологіяпарламентаризмпарламентські системиУкраїнаDiplomas