Дроздова, Дар’я Павлівна2021-02-112021-02-112019Дроздова, Д. П. Номінація осіб жіночої статі в українських і німецьких мовах: семантико-словотвірний аспект (на матеріалі ЗМІ) = Nomination of female persons in Ukrainian and German: semantic and word-forming aspect (based on the Mass Media language) : дипломна робота магістра / Д. П. Дроздова; наук. кер. Н. М. Хрустик; ОНУ ім. І. І. Мечникова, Філол. ф-т, Каф. укр. мови. – Одеса, 2019. – 78 с.https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/30263В українській мовознавчій науці тема гендерної лінгвістики ще мало розроблена. Лише в 70-х роках ХХ століття гендерні дослідження стали привертати пильну увагу все більшого кола європейських і американських дослідників. В Україні гендерні дослідження активізувалися від початку 90-х років ХХ ст. Об’єктом уваги в гендерологічних студіях стали питання особливостей репрезентації осіб чоловічої та жіночої статі в мові. Почали з’являтися праці, присвячені причинам виникнення гендерних відмінностей у мові та аналізу множинних мовних засобів виявлення гендеру. У демократичних країнах, серед яких і німецькомовні, ці проблеми зацікавили широке коло науковців вже в середині ХХ ст. З кінця XX ст. вже провадиться державна політика з ліквідації сексизму на мовному рівні. Громадянський кодекс Німеччини передбачає рівне ставлення до жінок і чоловіків при оформленні оголошень про вакансії. У законодавчих актах і реєстрі офіційно зареєстрованих професій вказуються не лише чоловічі варіанти (які до того часу вважалися нейтральними), але й жіночі найменування професій, спеціальностей і посад.uk035 філологіягендерна лінгвістикаособи жіночої статідериватикатегорія роду в іменникахсучасна українська мовасуфіксальний спосіб словотвореннясловоскладаннясубстантиваціяфемінітивинімецька моваЗМІDiplomas