Синявська, Леся ІванівнаСинявская, Леся ИвановнаSyniavska, Lesia I.2019-08-062019-08-062019Записки з романо-германської філології = Writings in Romance-Germanic Philologyhttps://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/24933Стаття присвячена огляду особливостей художньої комунікації, зокрема, у драматичному творі. В рамках комунікативної теорії драматургічний твір трактується як особливий різновид мовного висловлювання, в якому автор адресує свої інтенції, наміри, мотиви читачеві за допомогою комунікативних стратегій та тактик. Визначаючи драматургічний твір як текст, тип висловлювання, завдяки якому здійснюється комунікація між адресантом та адресатом через обрані комунікативні стратегії та тактики для досягнення прагматичної мети, пропонуємо власну класифікацію комунікативних стратегій. Виділяємо два види комунікативних стратегій: 1) комунікативну стратегію експериментаторства з формою драматичного тексту; 2) змістову комунікативну стратегію. Проаналізувавши вищезазначені моделі комунікації можемо виділити наступні характеристики комунікації в драматургічному тексті: наявність наративу як базової категорії характеристики адресанта; діалогічність, театральність цілісність, інтертекстуальність, протяжність у часі та просторі, можливість сприйняття, конденсації та трансформації інформації як текстової характеристики; ігровий момент як принцип відображення дійсності в тексті та сприйнятті адресата, здатність до інтерпретації та творення нових смислів тексту. Дані характеристики враховують всі складові комунікативного акту в драматургічному тексті та сприяють виявленню комунікативних стратегій тексту, адже саме вони визначають специфіку творів українських драматугів ХІХ-ХХ століття.Статья посвящена обзору особенностей художественной коммуникации, в частности, в драматическом произведении. В рамках коммуникативной теории драматургическое произведение трактуется как особая разновидность речевого высказывания, в котором автор адресует свои интенции, намерения, мотивы читателю с помощью коммуникативных стратегий и тактик. Определяя драматургическое произведение как текст, тип высказывания, благодаря которому осуществляется коммуникация между адресантом и адресатом через избранные коммуникативные стратегии и тактики для достижения прагматической цели, предлагаем собственную классификацию коммуникативных стратегий. Выделяем два вида коммуникативных стратегий: 1) коммуникативную стратегию экспериментаторства с формой драматического текста; 2) содержательную коммуникативную стратегию. Проанализировав вышеуказанные модели коммуникации можем выделить следующие характеристики коммуникации в драматургическом тексте: наличие нарратива как базовой категории характеристики адресанта; диалогичность, театральность целостность, интертекстуальность, протяженность во времени и пространстве, возможность восприятия, конденсации и трансформации информации как текстовой характеристики; игровой момент как принцип отражения действительности в тексте и восприятии адресата, способность к интерпретации и создания новых смыслов текста. Данные характеристики учитывают все составляющие коммуникативного акта в драматургическом тексте и способствуют выявлению коммуникативных стратегий текста, ведь именно они определяют специфику произведений украинских драматургов XIX-XX века.The article is devoted to the review of peculiarities of artistic communication, in particular, in dramatic works. Within the framework of the communicative theory, the dramatic text is interpreted as a special kind of linguistic expression in which the author addresses his intentions, and motives to the reader through communicative strategies and tactics. By defining a dramatic work as a text, a type of statement through which communication is fulfilled between the addresser and the addressee through the chosen communication strategies and tactics to achieve the pragmatic goal, we propose our own classification of communicative strategies. We distinguish two types of communication strategies: 1) a communicative strategy of experimentation with a form of dramatic text; 2) meaningful communicative strategy. After analyzing the given models of communication we can distinguish the following characteristics of communication in the dramatic text: the presence of the narrative as the basic category of the characteristics of the addressee; dialogicity, theatricality integrity, intertextuality, length in time and space, the ability to perceive, condense and transform information as a textual characteristic; game moment as a principle of reflection of reality in the text and perception of the addressee, the ability to interpret and create new meanings of the text. These characteristics take into account all components of the communicative act in the dramatic text and help to identify the communicative strategies of the text, since they determine the specifics of the works of Ukrainian playwrights of the nineteenth and twentieth centuries.ukкомунікаціядраматургічний твіркомунікативні стратегії і тактикихудожественная коммуникациядраматургическое произведениекоммуникативные стратегии и тактикиartistic communicationdramatic textcommunicative strategies and tacticsArticle