Сминтина, Олена ВалентинівнаСмынтына, Елена ВалентиновнаSmyntyna, Olena V.2010-10-082010-10-082005https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/825Записки iсторичного факультету. - Одеса: ОНУ імені І.І.Мечникова, 2005.Соціальні потрясіння перших десятиліть XX ст. у специфічних со- ціокультурних, політичних та культурних умовах західноєвропейського постіндустріального суспільства проявляють себе у постійному пошуку принципово нових форм свідомості, в тому числі й наукової. В ході поступового розвитку та поширення в природничих науках феноменалістської філософії та методології пізнання серед західноєвропейських дослідників поступово утверджується думка про те, що світ слід розглядати виключно через призму свідомості, оскільки він є феноменом письмової культури. На цій підставі постструктуралісти інтерпретують свідомість особистості та оточуючий її світ як суму текстів різноманітного характеру, при чому ця сукупність, на їх думку, й складає світ культури. При цьому сам текст, за висловом М. Епштейна, мислиться "інтертекстуально", як гра свідомих та несвідомих запозичень, цитат, кліше Ч Роман Барт, обґрунтовуючи загальну теорію тексту, особливо накреслює на багатовимірності тексту як "простору, де сполучаться і сперечаються друг з другом різноманітні види письма, жоден з яких не є вихідним, текст витканий з цитат, що відсилають до тисяч культурних джерел".Постмодерністські ландшафти та проблема концептуалізації просторових рамок дослідження давніх культур: 2. Ландшафт як текстArticle