Verbytska, Tetiana D.Vasylchenko, Olena H.Васильченко, Олена ГерманівнаВербицька, Тетяна Діомідівна2023-05-182023-05-182022Записки з романо-германської філології = Writings in Romance-Germanic Philologyhttps://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/35197Im vorliegenden Beitrag wird die Frage beleuchtet, wie gut die DaF-Lernenden beim Hören die Standardvarietäten der deutschen Sprache unterscheiden können. Es geht also um die Varietätenkompetenz und darum, inwieweit die so genannte perzeptive Wahrnehmungstoleranz bei den Studierenden entwickelt ist. Seit den 1980er Jahren wird das Deutsche als plurizentrische Sprache mit drei nationalen Zentren in Deutschland, Österreich und der Schweiz betrachtet Das Problem des ungenügenden Entwicklungsstands perzeptiver Fähigkeiten bezüglich der nationalen Standardvarietäten des Deutschen wird von mehreren Wissenschaftlern betont, wodurch die Aktualität der vorliegenden Untersuchung bedingt wird. Andererseits aber lohnt es sich die Zielgruppe und das Kompetenzniveau der Studierenden zu berücksichtigen, damit Plurizentrik keine Zusatzbelastung wird. Im Fokus unserer Untersuchung steht die Mediensprache der geschulten Fernsehsprecher, wobei es um die Tonaufzeichnungen von Nachrichtenlesungen und Kommentaren des österreichischen und des bundesdeutschen Fernsehens geht. An der Untersuchung haben Germanistikstudierende des 4. und des 8. Semesters teilgenommen, die sich die Tonaufnahmen angehört und anschließend den Fragenbogen ausgefüllt haben, der als Datenerhebungsinstrument für die vorliegende Untersuchung entwickelt wurde. Während beim ersten Hören nur festzustellen war, ob es um die bundesdeutsche oder österreichische Standardvarietät geht, wurden die phonetischen Merkmale der österreichischen Standardvarietät beim zweiten Hören unter die Lupe genommen. Es wurde eine Reihe von Aussprachevarianten festgestellt, die sich von der bundesdeutschen Standardaussprache bzw. vom Mediendeutschen besonders stark unterscheiden. Manche Realisierungen beruhen aber auf dem Einfluss des Mediendeutschen. Es sei zu vermuten, dass es sich nicht nur um linguistische, sondern auch um komplexe psychologische Vorgänge handeln könnte und letztendlich um die persuasive Wirkung der Massenmedien, die den Einfluss auf eine Persönlichkeit mittels der gesprochenen Sprache ausüben.Дана стаття висвітлює актуальне питання сучасної методики викладання іноземних мов, а саме – наскільки добре студенти, які вивчають німецьку мову як іноземну, можуть розрізняти на слух національні варіанти німецької мови. Йдеться таким чином про розвиток варіативної компетенції здобувачів освіти, а також про рівень толерантності щодо сприйняття національних варіантів німецької мови. Як відомо, з 1980-х років німецька мова набула статусу плурицентричної мови з національними центрами, що знаходяться в Німеччині, Австрії та Швейцарії. З одного боку, існує проблема недостатнього рівня розвитку перцептивної компетенції у здобувачів освіти щодо сприйняття національних варіантів німецької мови, яка відзначається багатьма вченими, що зумовлює актуальність даного дослідження. З іншого боку, однак, необхідно враховувати цільову групу та рівень учнів, щоб плурицентричний підхід не став додатковим тягарем у вивченні іноземної мови. У центрі нашої уваги знаходиться мова мас-медіа, а саме аудіозаписи новин австрійського та федеративно-німецького телебачення. У дослідженні брали участь студенти-германісти 4 та 8 семестрів навчання, які, прослухавши аудіозаписи, заповнили анкету, розроблену спеціально для даного дослідження. Під час першого прослуховування необхідно було встановити національний варіант німецької мови, якою звучать новинні випуски. Друге завдання дослідження полягало у встановленні вимовних варіантів, що особливо відрізняють федеративно-німецьку стандартну вимову від австрійського національного варіанту німецької мови. Як показали отримані результати, не викликає сумніву вплив медійної мови ФРН на деякі звукові реалізації. Можна припустити, що мова могла б йти не тільки про лінгвістичні, а й про складні психологічні процеси і зрештою про персуазивний вплив медійної мови, що звучить, на особистість.The given article highlights a relevant question of methodology, namely, how well students who study German as a foreign language can distinguish national versions of German by ear. It is thus about the development of variable competence of students, as well as the level of tolerance for the perception of national versions of the German language. As it is known, since the 1980s, the German language has acquired the status of a pluricentric language with national centers located in Germany, Austria and Switzerland. On the one hand, there is the problem of insufficient level of development of perceptual competence of students in the perception of national versions of the German language, which is noted by many scholars, which determines the relevance of this study. On the other hand, however, it is necessary to take into account the target group and the level of students, so that the pluricentric approach does not become an additional burden in learning a foreign language. Our focus is on the language of the media, namely audio recordings of Austrian and federal German television. The study involved German students of the 4th and 8th semesters of study, who, after listening to audio recordings, filled out a questionnaire designed specifically for this study. During the first audition, it was necessary to establish the national version of the German language in which the news releases sound. The second task of the study was to establish pronunciation variants that especially distinguish the federal-German standard pronunciation from the Austrian national variant of the German language. As the results show, there is no doubt about the influence of the media language of Germany on some sound realizations. We can assume that it could be not only about linguistic, but also about complex psychological processes and ultimately about the persuasive influence of sound media language on the individual.deVarietätenkompetenzMediensprachegesprochene SprachePlurizentrikStandardvarietätMassenmedienWahrnehmungstoleranzваріативна компетенціямедіа мовленнязвукове мовленняплюріцентрікамасмедіатолерантність сприйняттяvariable competencemedia speechsound speechpluricentricmass mediatolerance of perceptionArticlehttps://doi.org/10.18524/2307-4604.2022.1(48).259827