Рекута, Владислава Анатоліївна2018-05-042018-05-042017Рекута, В. А. Крос-культурний механізм становлення національної ідентичності = Cross-cultural mechanism of the national identity formation : дипломна робота бакалавра / В. А. Рекута ; наук. кер. А. В. Худенко ; ОНУ ім. І.І. Мечникова, ІСН, Каф. соціології . – Одеса, 2017 . – 57 с.https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/14532Мета дослідження – теоретичне та емпіричне обґрунтування засад становлення національної ідентичності та її еволюції в період суспільних трансформацій. Для досягнення цієї мети в роботі поставлені такі завдання: •окреслити основні етапи наукової думки щодо вивчення національної самосвідомості; •визначити основні істотні риси національної ідентичності як структурної частини суспільної свідомості; •прослідкувати зв’язок становлення національної ідентичності зі стадіальною позицією розвитку соціуму; •осмислити можливі шляхи еволюції національної самосвідомості в період суспільних трансформацій. Об’єктом є крос-культурні дослідження національної ідентичності сучасного українського соціуму. Предметом дослідження є механізми становлення національної ідентичності. Теоретико-методологічну основу дослідження склали фундаментальні твори класиків світової та вітчизняної соціології, філософії, психології, а також праці ряду сучасних вітчизняних, російських і зарубіжних вчених, що займаються вивченням процесів становлення національної ідентичності, які зробили певний внесок у розробку теоретичних положень сучасної соціології. В основу дослідження було покладено соціокультурний підхід, що дозволяє розглядати досліджувані явища у взаємозв'язку і взаємозалежності. Використання системного і структурно-функціонального підходів дозволило дати визначення національної ідентичності, проаналізувати соціокультурні механізми її становлення. На окремих етапах дослідження було застосовано загальнонаукові принципи і методи: принцип всебічності, наступності, а також такі методи, як аналіз, синтез, генетичний метод (для встановлення стадіальних відмінностей розвитку національної самосвідомості), метод системного та структурного аналізу (для визначення рівнів національної самосвідомості в період суспільних трансформації), індукція, дедукція, діяльнісний метод та ін. Усвідомлюючи необхідність звернення до різних областей соціально-психологічної науки і видів дискурсу, автор використовувала в якості найважливіших інструментів дослідження принципи системності, додатковості, порівняльного аналізу. В якості методів збору матеріалу було використано якісні соціологічні методи, такі як контент-аналіз державних документів, що містять інформацію про процеси становлення національної ідентичності; вторинний аналіз соціологічних даних. Наукова новизна полягає у дослідженні суб’єктивних переживань та оцінці національної ідентичності з боку найбільш кризових груп українського суспільства, до яких відносяться Внутрішньо переміщені особи. Теоретична значимість дослідження. Основні теоретичні висновки, отримані в результаті проведеного дослідження, можуть використовуватися для подальшої розробки концептуальних і теоретико-методологічних положень крос-культурних досліджень. Практична значимість дослідження. Матеріали дослідження можуть бути корисні в науково-дослідницькій діяльності та представляти інтерес для студентів різних областей соціогуманітарного знання, що займаються вивченням ідентифікаційних процесів у сучасній Україні та процесів суспільних трансформацій пострадянського суспільства; для розробки програм удосконалення демократичних трансформацій українського суспільства.other6.030101 соціологіякрос-культурні дослідженнясоціологіянаціональна самосвідомостьміграціятолерантністьOther