Булигіна, Т. В.Варбанець, Л. Д.Сейфулліна, Інна ЙосипівнаШматкова, Наталя ВолодимирівнаБулыгина, Т. В.Варбанец, Л. Д.Сейфуллина, Инна ИосифовнаШматкова, Наталья ВладимировнаBulyhina, T. V.Varbanets, L. D.Seifullina, Inna Y.Shmatkova, Natalia Volodymyrivna2018-01-312018-01-312016Мікробіолог. журналhttps://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/12642Хімічна ідентифікація препаратів ліпополісахаридів (ЛПС) показала, що вони характеризуються різним відносним виходом від 5,2 до 14,00 % в залежності від штаму. В досліджуваних препаратах був визначений доволі високий вміст вуглеводів – від 22 до 54 %, 2-кето-3-дезоксіоктонової кислоти (КДО) – від 0,39 до 2,22 % та гептоз – від 3,3до 14,00 %. Аналіз жирнокислотного складу показав присутність жирних кислот, які містять у ланцюзі від 12 до 16 атомів вуглецю. Домінуючою в ліпідах А ЛПС всіх досліджуваних штамів була 3-ОН-С14:0. Оскільки всі досліджувані штами Pantoea agglomerans виявилися чутливими до дії полімік- сину В, то можна зробити висновок, що ліпополісахариди, отримані з цих штамів, не містять у складі ліпіду А такий замісник, як 4-аміно-4-дезокси-L-арабінозу. Одним із шляхів зміни функціональних і біологічних властивостей ліпополісахаридів є хімічна модифікація. Як модифікатори були використані комплекси германію(IV) та стануму(IV). При дослідженні серологічної активності та токсичності модифі- кованих ліпополісахаридів було встановлено, що деякі з них втратили як серологічну, так і токсичну активність. Виявлено, що усі досліджувані ліпополісахариди P. agglomerans знижували середній показник адгезії та індекс адгезивності. Чим вищою була концентрація ліпополісахариду P. agglomerans в реакційній суміші, тим менше відбувалося взаємодій між поверхневими структурами еритроцитів та клітинами Escherichia coli.Химическая идентификация препаратов липополисахаридов (ЛПС) показала, что они характеризуются различным относительным выходом от 5,2 до 14,00 % в зависимости от штамма. В исследуемых препаратах было определено достаточно высокое содержание углеводов – от 22 до 54 %, 2-кето-3-дезоксиоктоновой кислоты (КДО) – от 0,39 до 2,22 % и гептозы – от 3,3 до 14,00 %. Анализ жирнокислотного состава показал присутствие жирных кислот, которые содержат в цепи от 12 до 16 атомов углерода. Доминирующей в липидах А ЛПС всех исследуемых штаммов была 3-ОН-С14:0. Поскольку все исследуемые штаммы Pantoea agglomerans оказались чувствительными к действию полимиксина В, то можно сделать вывод, что ЛПС, полученные из этих штаммов, не содержат в составе липида А такой заместитель как 4-амино-4-дезокси-L-арабинозы. Одним из путей изменения функциональ- ных и биологических свойств ЛПС является химическая модификация. Как мо- дификаторы были использованы комплексы германия и олова. При исследовании серологической активности и токсичности модифицированных ЛПС было установлено, что некоторые из них потеряли как серологическую, так и токсическую активность. Выявлено, что все исследуемые ЛПС P. agglomerans снижали средний показатель адгезии и индекс адгезивности. Чем выше концентрация ЛПС P. agglomerans в реакционной смеси, тем меньше происходило взаимодействий между поверхностными структурами эритроцитов и клетками E. coli.The lipopolysaccharides (LPS) of the seven strains of Pantoea agglomerans were isolated and chemically identified. It was established that the investigated strains characterized by different relative output of LPS from 5.2 to 14.0 % by dry weight of bacteria. LPS were characterized quite high content of carbohydrates - from 22 to 54 %, 2-keto-3-deoxyoctonic acid (KDO) – from 0.39 to 2.22 % and heptose – from 3.3 to 14.00 %. Fatty acids, containing in the chain of 12 to 16 carbon atoms were identified. Lipids A of all tested LPS were characterized by predominant 3-OH-C14:0 acid from 31.7 to 39.3 % depending on the strain. Since all the studied strains of P. agglomerans were sensitive to polymyxin B, it can be concluded that the LPS do not contain in the structure of lipid A, such a substitute as 4-amino-4-deoxy-L-arabinose. One of the ways of changes in the functional and biological properties of LPS is the chemical modification. As modifiers were used complexes of germanium and tin. In the study of serological activity and toxicity of modified LPS it was found that some of them lost both serological and toxic activity. It was revealed that all investigated P. agglomerans LPS decreased the median adhesion and the index of the adhesiveness. The higher concentration of P. agglomerans LPS in the reaction mixture, the less interactions between surface structures of red blood cells and E.coli cells.ukPantoea agglomeransліпополісахаридполіміксин В,4-аміно-4-дезокси-L-арабінозахімічна модифікаціяадгезіякомплексні сполуки з германієм(IV) та станумом(IV)липополисахарид, полимиксин В4-амино-4-дезокси-L-арабинозахимическая модификацияадгезиякомплексные соединения с германием (IV) и станумом (IV)lipopolysaccharidepolymyxin B4-amino-4- deoxy-L-arabinosechemical modificationadhesioncomplex compounds of germanium (IV) and Tin (IV)Article